X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2021 р. № 1248/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування операцій з отримання послуг від нерезидента та формування податкового кредиту за операціями з придбання таких послуг та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, Громадська організація отримує послуги від нерезидента, які зазначені у підпункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу.

Разом з тим Громадською організацією не надано інформації щодо суті отриманих від нерезидента послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від  того, до якої категорії послуг, визначеної статтею 186 розділу V Кодексу, відноситься та чи інша послуга, та від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, складання податкових накладних та їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення  сум податку до складу  податкового кредиту вважається дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН. 

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V Кодексу.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період (пункту 208.3 статті 208 розділу V Кодексу).

Пунктом 208.5 статті 208 розділу V Кодексу визначено, що отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №21).

Враховуючи вищевикладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що оскільки у розглянутій ситуації отримувачем послуг є Громадська організація (резидент України), то операції з постачання нерезидентом послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком ставкою 20 відсотків, оскільки місце постачання таких послуг відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України. За такими операціями Громадська організація відповідно до статті 208 розділу V Кодексу зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Датою віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по зазначеній операції є дата складання Громадською організацією податкової накладної за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

 

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (пункт 53.1 статті 53 розділу ІІ Кодексу).

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.