Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2021 р. № 1255/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення у податковому обліку залишкової вартості об’єктів основних засобів при поліпшенні орендованого об’єкту після закінчення дії договору оренди та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні АТ веде бухгалтерський облік, керуючись Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та Міжнародними стандартами фінансової звітності. В ході проведення господарської діяльності товариство використовує орендоване обладнання згідно договору, який укладено терміном на 10 років.

В бухгалтерському та податковому обліку на вартість проведених поліпшень орендованого об’єкта товариство створює новий об’єкт основних засобів, який амортизується протягом 12 років.

При поверненні об’єкту з оренди відокремлення поліпшень не планується.

Договірними умовами передбачена компенсація орендодавцем лише частини проведених поліпшень (понесених витрат) на користь товариства  (орендаря) орендованого об’єкту.

У платника виникло питання стосовно застосування коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені п. 138.1 та п. 138.2
ст. 138 Кодексу у разі повернення об’єкту (обладнання) з оренди (як по закінченню терміну дії договору оренди так і при достроковому поверненні).

Виходячи з викладених у зверненні обставин, орендовані основні засоби,  поліпшені запитувачем (орендарем), використовуються у господарській діяльності та належать до виробничих.

Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо, зокрема, є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.

Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, вартість активу на поліпшення (ремонту) орендованого основного засобу, визнана у бухгалтерському обліку як об’єкт основних засобів, у податковому обліку відображається як окремий об’єкт групи 9 основних засобів «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років за умови його відповідності п.п. 14.1.138
п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Таким чином, після закінчення договору оперативної оренди основних засобів (або після дострокового повернення об’єкта оперативної оренди), що використовуються у господарській діяльності платника податку, платник податку – орендар на підставі положень п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму недоамортизованої (залишкової) вартості поліпшення орендованого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму недоамортизованої (залишкової) вартості поліпшення такого орендованого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до положень ст. 138 Кодексу.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.