Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2021 р. № 1301/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення
від …  про надання індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець є платником єдиного податку третьої групи і планує продавати товари в мережі Інтернет, надаючи покупцям реквізити свого банківського рахунку.

У зверненні платник податків зазначає, що обслуговуючий його банк не може надати відповідь, як ідентифікувати платежі, якщо оплата за товар від покупців надійшла через системи дистанційного обслуговування, вважає позицію ДПС щодо роз’яснення норм законодавства з питань застосування РРО у попередніх ІПК іншим платникам помилковою та пропонує відмовитись від неї при наданні йому ІПК.

ДПС при наданні індивідуальних податкових консультацій платникам податків жодного разу не давала визначення спеціальним поняттям, які використовуються банками. Якість надання ІПК постійно контролюється.

Системи  послуг «клієнт-банк», «клієнт-Інетернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» віднесено до систем дистанційного обслуговування не ДПС, а Національним банком України, у листах
від 13.01.2021 № 57-0010/2314 та від 11.02.2021 № 57-0010/11141.

Таким чином, позиція ДПС є відповідною та ґрунтується на нормах матеріального права.

Додатково повідомляємо, що відповідно до ст. 47 Закону України
від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» банківські послуги дозволяється надавати виключно банкам.

Таким чином, ДПС не надає визначень поняттям, що не відносяться до компетенції служби та забезпечує платників податків якісними ІПК з врахуванням змін у законодавстві.

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» (Закон № 2346) розрахунковий документ є документом на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача, але не підтверджує факт продажі товарів.

Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним РРО, чи заповнений вручну.

Відповідно тексту звернення платник податків запитує чи зобов’язана фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, яка здійснює продаж товарів в мережі Інтернет, застосовувати РРО/програмний РРО із наданням фіскального чеку при отриманні на свій банківський рахунок коштів від покупців, що здійснили передоплату за товар через інтернет-банкінг (Монобанк, Приват24, Ощад24 тощо); через LiqPay; через ПТКС, який належить банку; через ПТКС, який не належить банку (Ibox тощо); якщо операції при отриманні на свій банківський рахунок коштів від покупців за товар (передоплати) ідентифікувати не можливо?

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону № 2346 визначено, що переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Переказ коштів умовно поділяється на три етапи: ініціювання переказу (регулюється ст. 20 – 26 Закону № 2346), виконання переказу (ст. 27, 28 Закону № 2346) та завершення переказу (ст. 30, 31 Закону № 2346).

Зважаючи на це, а також на норми Закону № 2346, діяльність з переказу коштів, є фінансовою послугою щодо надання можливості користувачам ініціювати, виконати та отримати переказ коштів (у тому числі за допомогою ПТКС) та по своїй суті може бути здійснена як в готівковій, так і безготівковій формі.

Крім того, слід враховувати, що під час надання послуги з переказу коштів надавачі такої послуги зазвичай отримують за це відповідну комісійну винагороду.

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону № 265 – суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу до 1 січня
2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Враховуючи викладене,  фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи при продажу товарів через мережу Інтернет та оплаті їх покупцями при отриманні на свій банківський рахунок коштів від покупців, що здійснили передоплату за товар через інтернет-банкінг (Монобанк, Приват24, Ощад24 тощо), через LiqPay має застосовувати РРО та забезпечувати отримання покупцем фіскального касового чеку.

У разі здійснення покупцем оплати виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), РРО може не застосовуватись.

При внесенні коштів покупцем через ПТКС, який не належить банку (Ibox тощо), обов’язок застосування РРО покладено на суб’єкта господарювання (небанківську фінансову установу), яка є власником такого ПТКС.

Також зазначаємо, що роз’яснення порядку і способів ведення суб’єктами господарювання господарської діяльності не належить до компетенції
органів ДПС.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.