Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2021 р. № 1360/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит ФОП … щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), при здійсненні розрахунків на валютний рахунок суб’єкта господарювання, з використанням мережі Інтернет та електронних платіжних застосувань інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу.

Відповідно до запиту ФОП ... (далі – Підприємець)є платником єдиного податку третьої групи, надає послуги інформаційного характеру в електронній формі через мережу Інтернет. Оплату за данні послуги отримує в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника-нерезидента на рахунок підприємця в іноземній валюті. Крім того, місце здійснення розрахунків визначити неможливо – доступ інформації надається в електронній формі, тобто надання послуг відбувається безконтактно в електронному вигляді.

Питання 1.1.

Чи потрібно Підприємцю у момент надходження коштів на рахунок від замовника не резидента застосовувати РРО/ПРРО?

Питання 1.2 та 1.3.

Чи необхідно у момент конвертації і переказу коштів з валютного рахунку, що належить Підприємцю, на рахунок у національній валюті  застосовувати РРО/ПРРО?

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня
2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон
№ 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених п.п. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону
№ 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 2, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в
п.п. 27 - 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).

При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п. 1 п. 4    розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року
№ 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Виходячи із зазначеного, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

Враховуючи зазначене, за надані послуги інформаційного характеру, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника – нерезидента на рахунок підприємця в іноземній валюті, а також проведення конвертації та перерахування з валютного рахунку на рахунок у національній валюті РРО/ПРРО не застосовується.

Питання 2.

Щодо визначення доходу Підприємця при надходженні коштів в іноземній валюті.

Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходів.

Фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку І, ІІ та ІІІ групи без ПДВ ведуть лише облік доходів – це всі надходження в готівковій і безготівковій формі.

Тобто, сума доходу визначається на дату надходження коштів в іноземній валюті, на поточний валютний рахунок Підприємця, за офіційним курсом Національного банку України.

Враховуючи зазначене,ви маєте право вести облік у довільній формі, у зручному для вас форматі, у паперовому або електронному вигляді, використовуватипри цьому таблиці у форматі EXEL чи/або WORD.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.