Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.04.2021 р. № 1421/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення від … про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи надає консультації психолога та/або психоаналітика, психотерапевта онлайн через Інтернет, оплата за які здійснюється через системи (Приват24, Ощад24, Пумб-онлайн тощо) так і через ВЕБ-інтерфейс ПриватБанку LiqPay, а також через платіжні системи Fondy, WayforPay тощо. Обсяг доходів від вказаної діяльності не перевищує 1 млн. грн. на рік.

1. Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи застосовувати у 2021 році РРО чи програмний РРО при наданні послуг психолога та/або психоаналітика, психотерапевта за умови надання їх через мережу Інтернет з оплатою через банківські системи дистанційного обслуговування, а також через платіжні системи?

2. Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи застосовувати РРО або програмний РРО з 01 січня 2021 року?

3. Чи може така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, використовуючи для отримання оплати за надані послуги платіжні системи LiqPay, WayforPay, Fondy тощо, що працюють в Україні, здійснювати зарахування перерахованих коштів не на валютний, а на гривневий рахунок?

4. Чи може така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, використовуючи для отримання оплати за надані послуги платіжні системи Western Union та TranferWise за умови зарахування коштів:

- на валютний рахунок фізичної особи – підприємця?

- на рахунок фізичної особи – підприємця у національній валюті?

5. Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, та використовує для отримання оплати за надані послуги платіжні системи Western Union та TranferWise застосовувати РРО або програмний РРО:

- у 2021 році?

- з 01 січня 2022 року?

6. Чи може така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, використовувати для отримання оплати за надані послуги іноземні платіжні системи (через які здійснюється зарахування на валютний рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку), зокрема, не зареєстровані в Україні, такі як: 2Сheckout, Payoneer тощо?

 

Щодо питання застосування РРО, яке присутнє у всіх питаннях, порушених заявником, повідомляємо таке.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України      (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з цим, з 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи зазначене, та наведений Вами приклад, при проведенні розрахунків за наданні онлайн послуги психолога та/або психоаналітика, психотерапевта, оплата за які здійснюється виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО не застосовується.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Тобто, не зважаючи на норму п. 14 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, норми Кодексу мають вищу юридичну силу та є обов’язковими до виконання, про, що і зазначено в преамбулі Закону № 265.

В даному випадку діє норма статті 5 Кодексу, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, вид діяльності 86 «Охорона здоров’я» включає в себе клас 86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я».

Законом України від 02 березня 2015 року № 222-VII «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відповідно якого медична практика може проводиться лише при наявності відповідної ліцензії.

Також, статтею 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я
від 19 листопада 1992 року № 2801-XII послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 затверджено Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, передбачено спеціальність «психологія» (код 053) у галузі знань 05 «соціальні та поведінкові науки» та спеціальність «медична психологія» (код 225) у галузі знань 22 «охорона здоров’я». 

Також відповідно до п. 5 Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.04.2008 № 199, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2008 за № 577/15268, психолог – фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки «психологія», а лікар-психолог – фахівець, який має повну вищу освіту за напрямком підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом «медична психологія».

З урахуванням викладеного, у разі надання фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку (лікарем-психологом) медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії, застосовування РРО є обов’язковим на загальних підставах, у тому числі при здійсненні розрахунків з застосуванням електронних платіжних засобів.

При наданні, виключно, консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом.

Звертаємо увагу, що при одночасному наданні фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії та консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, застосування РРО є обов’язковим на загальних підставах.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.

Слід звернути увагу на те, що крім фахівців лікарів-психологів є фахівці психологи, які надають послуги у сфері психології і які не є медичними послугами.

 

Щодо отримання оплати послуг іноземними громадянами, які знаходяться за межами митної території України

При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.

Водночас, якщо фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку проводяться готівкові розрахунки та/або розрахунки із використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), то суб’єкт господарювання має при їх проведенні застосовувати РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, з подальшим направленням його засобами телекомунікацій.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року
№ 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.

Винятки передбачені частиною другою ст. 5 не застосовуються до фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону
№ 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27 - 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).

 При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Виходячи із зазначеного, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки за допомогою відкритого валютного рахунку, про який в установленому порядку повідомлено контролюючий орган та отримане підтвердження про таке повідомлення.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2473 приймати платежі в іноземній валюті через платіжні системи, без задіяння рахунків, відкритих в банківських установах, про які в установленому порядку повідомлено контролюючі органи України, заборонено.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.