X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2021 р. № 1444/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій декларації з ПДВ операцій з отримання платником ПДВ послуг від нерезидента на митній території України та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник отримує послуги від контрагента – нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, та нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ, зокрема за основною ставкою податку, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8 статті 187 розділу V ПКУ).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних  (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, з урахуванням змін, внесених наказами Міністерства фінансів України від 2 грудня 2020 року № 734 та від 1 березня 2021 року № 131 (далі – Порядок № 21).

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Відповідно до підпункту 7 пункту 3 і підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 обсяги послуг (з ПДВ), отриманих від нерезидента на митній території України, відображаються у рядку 6 розділу I «Податкові зобов’язання» та рядку 13 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ. Крім того, у рядку 6 розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ відображається коригування податкових зобов’язань, нарахованих за такими операціями, а у рядку 13 розділу II «Податковий кредит» – коригування податкового кредиту.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Щодо питання 1

Враховуючи зміни, внесені до Порядку № 21 наказами Міністерства фінансів України від 2 грудня 2020 року № 734 та від 1 березня 2021 року № 131, зокрема, у частині об’єднання в один додаток додатків 1 та 5 до податкової декларації з ПДВ, у податкових деклараціях з ПДВ, які будуть подаватися, починаючи з квітня 2021 року за підсумками березня 2021 року, суми податкових зобов’язань, нарахованих на послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, у Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ не відображаються.

Щодо питання 2

Обсяги послуг (з ПДВ), отриманих від нерезидента на митній території України, які включені до складу:

податкових зобов’язань ( рядок 6 розділу I «Податкові зобов’язання») – у Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ не відображаються;

податкового кредиту (рядок 13 розділу II «Податковий кредит») – підлягають відображенню у таблиці 2.1 Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.