Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2021 р. № 1049/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо включення до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку суми коштів, отриманих таким платником від надання послуг населенню на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та отримує дохід від надання медичних послуг населенню, у тому числі, в рамках програм медичних гарантій.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо включення зазначеного доходу до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом фізичної особи підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу. Так, відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначені Законом України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон № 2168).

Відповідно до ст. 8 Закону № 2168 договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою – підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та типову форму договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 «Деякі питання щодо договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».

Відповідно до умов цього договору надавач зобов’язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов’язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Враховуючи викладене, оскільки кошти, які надходять фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку на підставі укладеного договору про медичне обслуговування населення фактично є оплатою наданих таким платником послуг і не мають цільового призначення, тобто кошти можуть бути використані платником податків на будь-які інші цілі (наприклад, на оплату оренди приміщення, виплату заробітної плати найманим працівникам, оплату комунальних послуг, тощо), то з метою оподаткування сума отриманих коштів включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковується єдиним податком відповідно положень глави 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.