Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.04.2021 р. № 1417/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи та не є платником податку на додану вартість.

На підставі викладеної інформації, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи може фізична  особа - підприємець  - платник єдиного податку третьої групи бути виконавцем в енергосервісному договорі, укладеному згідно із Законом України від 09 квітня 2015 року № 327-VIII «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (далі – Закон № 327), та чи не є виконання робіт з енергосервісу порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 327 енергосервісний договір – це договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.

Енергосервіс – це комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (п.п. 2 частини першої ст.1 Закону № 327).

Істотні умови енергосервісного договору встановлені частиною другої ст. 5 Закону № 327, однією з яких є предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік заходів, строки та умови впровадження енергосервісу.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначений ст.298 Кодексу.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1. п. 298.1 ст. 298 Кодексу).

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу).

Згідно з п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Отже, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи має право здійснювати господарську діяльність з виконання робіт (надання послуг), за умови дотримання критеріїв, встановлених  п. 291.4 ст. 291 Кодексу та з урахуванням обмежень в частині обрання видів господарської діяльності, визначених п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики  від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» визначення та кодування основних та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців є  основним призначенням Класифікації видів економічної діяльності.

Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджені наказом Державного комітету статистики від 23.12.2011 № 396.

Одночасно зауважуємо, що для встановлення до яких видів діяльності  відноситься виконання робіт (послуг) енергосервісу за енергосервісним договором, та чи належать вони до видів діяльності, перелік яких наведено у п. 291.5 ст. 291 Кодексу, Ви можете звернутися до Державної служби статистики України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.