Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.04.2021 р. № 1474/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції з продажу обладнання нерезиденту за межами митної території України і, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку укладено договір з нерезидентом про надання в оперативну оренду виробничого обладнання. З цією метою таке обладнання було вивезене за межі митної території України у митному режимі експорту. Платник податку планує продати орендарю-нерезиденту таке обладнання без його повернення (ввезення) на митну територію України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема,  операції  платників  податку  з  постачання  товарів,  місце постачання

яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а»); операції з вивезення товарів за межі митної території України (підпункт «г»).

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).

Умови застосування митного режиму експорту регламентуються Главою 15 (статті 82-84) МКУ.

Згідно зі статтею 82 МКУ експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Статтею 84 МКУ встановлено, що товари, поміщені у митний режим експорту, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України. Товари, що знаходяться за межами митної території України, втрачають статус українських товарів з моменту поміщення їх у митний режим експорту.

Підпунктом 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Місце постачання товарів та послуг визначається відповідно до статті 186 ПКУ.

Підпунктом «а» пункту 186.1 статті 186 ПКУ встановлено, що місцем постачання товарів, зокрема, є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт «ґ» пункту 186.3 статті 186 ПКУ).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Пунктом 199.1 статті  199 ПКУ передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 ПКУ).

Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях  з метою застосування статті 199 ПКУ здійснюється у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ, форма та порядок подання якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами та доповненнями).

Додатково ДПС повідомляє, що оскільки за операцією з надання обладнання в оперативну оренду нерезиденту (у разі, якщо таке обладнання не є транспортним засобом чи банківським сейфом, та якщо такий нерезидент не має постійного представництва в Україні), місце постачання відповідно до підпункту «ґ» пункту 186.3 статті 186 ПКУ розташоване за межами митної території України, то на дату, на яку таке обладнання починає використовуватися в таких операціях, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Слід зазначити, що звернення платника податку містить суперечливу інформацію щодо здійснюваних ним операцій, що не дає змоги чітко ідентифікувати сутність таких операцій. Зокрема, у зверненні повідомлено, що виробниче обладнання надається нерезиденту в оперативну оренду (яка передбачає  надання майна на визначений строк з наступним поверненням його власнику), в той же час зазначено, що таке обладнання вивезено у митному режимі експорту (який передбачає випуск товарів  для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення), а продаж такого обладнання нерезиденту планується здійснити без фактичного повернення (ввезення) такого обладнання на митну територію України.

Таким чином, надання конкретних висновків щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, і відображення їх у податковій звітності з ПДВ, та щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань відповідно до статті 199 ПКУ у ситуації, про яку йдеться у зверненні, можливе лише за умови детального дослідження суті укладених між платником податку та нерезидентом договорів і фактичних обставин господарських операцій, які здійснюються за такими договорами, та  документів, у тому числі що оформлювалися при вивезенні обладнання за межі митної території України, для однозначної ідентифікації суті операцій, що здійснюються платником податку. Отже, порушене у зверненні питання може бути досліджено в рамках документальної перевірки за результатами аналізу документів, якими оформлювалися господарські операції платника податку.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).