Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2021 р. № 1486/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненняПідприємстващодовизначення дати виникнення податкових зобов’язань, порядку складання податкових накладних та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),повідомляє.

Як викладено у зверненні, Підприємство є постачальником електричної енергії «останньої надії» та застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Підприємство веде претензійно-позовну роботу, таприйняті судові рішенняпро стягнення зі споживачівзаборгованості за поставлену та не оплачену ними електричну енергію передаєорганам виконавчої служби (далі – виконавча служба) для примусового стягнення боргу.

Крім того, платник податку має заборгованість за придбані та не оплачені товари/послугиперед постачальниками,щодо якої такі постачальникимають рішення судів про стягнення заборгованості з Підприємства та передають такі рішення виконавчій службі для примусового стягнення боргу з Підприємства.

Зазначені судові рішення виконавчою службою об’єднуються у зведене виконавче провадження, в межах якого кошти, стягнуті зі споживачів на користь Підприємства, не перераховуються на банківський рахунок такого Підприємства, а акумулюються на депозитному рахунку виконавчої служби та надалі перераховуються на рахунки постачальників Підприємства в погашення заборгованості такого Підприємства перед такими постачальниками. При цьому виконавча служба не повідомляє Підприємство ні про обсяги коштів, стягнутих зі споживачів, ні про обсяги коштів, та перерахованих постачальникам, ні про дати такого стягнення/перерахування.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами«а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміну «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що  касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПКУплатники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту(пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Щодо визначення податкових зобов’язань

У описаній у зверненні ситуації Підприємство, яке застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, за операціями з постачання електричної енергії  споживачам, заборгованість за яку була стягнута з таких споживачіввиконавчою службою, однак не перерахована на банківський рахунок Підприємства, а акумульована на депозитному рахунку виконавчої служби з метою погашення заборгованості такого підприємства перед його постачальниками,  має визначити податкові зобов’язання на дату списання у бухгалтерському обліку заборгованості таких споживачів перед Підприємством (інший вид компенсації вартості поставлених товарів).

При цьому слід звернути увагу, що за операціями, за якими застосовується касовий метод податкового обліку з ПДВ, зведена податкова накладна, складання якої регламентується  пунктом 201.4 статті 201 ПКУ (виходячи з обсягів постачання товарів/послуг), не може бути складена, оскільки така податкова накладна складається виходячи з вартості відвантажених протягом звітного місяця товарів (а не сплачених коштів за такі товари).

Крім того, зведена податкова накладна відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ складається виключно на суму коштів, отриманих постачальником від покупців (споживачів) у звітному місяці, та не може бути складена на суму інших видів компенсацій вартості товарів/послуг.

Таким чином, у ситуації, викладеній у зверненні, податкова накладна на суму інших видів компенсації вартості  поставленої електроенергії складається Підприємством у загальному порядку (не зведена) на дату списання у бухгалтерському обліку заборгованості споживачів за таку електричну енергію.

Щодо формування податкового кредиту

У платника податку, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахункатакого платника в оплату вартості поставлених йому товарів/послуг або дата надання інших видів компенсацій вартості такихтоварів/послуг.

Якщо кошти в оплату вартості придбаних Підприємством товарів перераховуються постачальникам не Підприємством з власного банківського рахунка, а з депозитного рахунка виконавчої служби, то це є іншим видом компенсації вартості придбаних Підприємством товарів/послуг. У цьому випадку право на податковий кредит за операцією з придбання таких товарів/послуг виникає у Підприємства на датусписання у бухгалтерському обліку заборгованості такого Підприємства перед постачальниками (за наявності зареєстрованої в ЄРПН постачальником відповідної податкової накладної).

Щодо отримання Підприємством інформації від виконавчої служби про дати стягнення заборгованості зі споживачів та перерахування коштів постачальникам Підприємства, слід зазначити, що врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до компетенції Державної податкової служби України. В той же час, як вбачається з інформації, доданої до звернення,  у листі районного відділу Державної виконавчої служби на адресу Підприємства містяться рекомендації щодо шляхів отримання такої інформації.

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.