Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.04.2021 р. № 1610/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Підприємства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і повідомляє таке.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 продовжено дію карантину до 30 квітня 2021 року.

Підприємство зазначає, що є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, а також зареєстровано платником акцизного податку. Три роки підприємство займалося оптовою торгівлею гексаном (є пальним, відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, код                                    УКТ ЗЕД 2710 12 25 00), з 1 липня 2019 року Підприємство призупинило свою діяльність, у зв'язку зі змінами у законодавстві України щодо отримання ліцензій на торгівлю та/або зберігання пального.

Гексан закуплявся та продавався в пляшках об'ємом 1 (один) літр,   покупці - неплатники акцизного податку.

 

Враховуючи зазначене, Підприємство запитує:

 

1. Чи зобов'язане воно залишатися платником акцизного податку?

2. Якщо так, то як заповняти акцизні накладні в частині акцизних складів, якщо Підприємство не має зареєстрованого акцизного складу, так як згідно Кодексу не має підстави для реєстрації такого складу? Або чи Підприємство зобов'язане реєструвати акцизний склад, чи є воно розпорядником акцизного складу?

3. Чи дійсно Підприємство не зобов'язане придбати ліцензію на оптову торгівлю та на зберігання пального у разі купівлі та продажу пального у пляшках ємністю 1 літр?

До зазначених запитань.

Згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема, але не виключно, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Згідно із п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

виробництво пального - діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно (частина восьма статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону № 481).

З огляду на зазначене, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального  виключно у споживчій тарі до 5 літрів, крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, ліцензії відповідно до вимог Закону  № 481 не отримують.

Отже, враховуючи вищевикладене, за описаних умов, Підприємство не зобов'язане реєструватися платником акцизного податку та отримувати  відповідно до вимог Закону № 481 ліцензію на оптову торгівлю та зберігання пального у разі купівлі та продажу пального виключно у пляшках ємністю 1 літр.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.