Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.04.2021 р. № 1617/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Комбінату про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

У зверненні Комбінат зазначає, що здійснюється розгляд доцільності закупівлі послуг із забезпечення рухомого складу нафтопродуктами іншим суб’єктом господарювання. Підчас цього розгляду виникло питання можливості щодо зберігання палива за місцем оренди у разі наявності декількох розпорядників (Комбінат та підрядник), зареєстрованих за однією поштовою адресою. При цьому ліцензії на право оптової торгівлі паливом та на право збереження палива, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інші необхідні документи підрядник має у наявності.

Комбінат запитує :

1. Чи може інший суб’єкт господарювання у рамках своєї діяльності пов’язаної зі зберіганням та реалізацією палива зареєструвати акцизний склад за місцем оренди?
2. Яким чином необхідно звітувати за зберігання палива?
3. У разі потреби лічильників, який порядок їх встановлення?

Щодо питання 1.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 14.1.6  пункту 14.1 статті 14 ПКУ акцизний склад - це, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Нормами пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 визначено, що один акцизний склад може бути зареєстрованийвиключно одним розпорядником акцизного складу.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПКУ розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Враховуючи зазначені норми Кодексу, кожен з суб’єктів господарювання, який підпадає під визначення розпорядника акцизного складу, в рамках своєї діяльності повинен здійснити реєстрацію акцизного складу, за однією поштовоюадресою, за якою знаходяться резервуари для зберігання пального, за умовиоформленнявідповіднихдокументів на право користування (оренди/суборенди) територією (частиноюземельноїділянки),дерозміщенорезервуар,та яка буде відноситися до акцизного складу Комбінату та до акцизного складу підрядника та кожним з яких має бути отримана ліцензія на відповідний вид діяльності з пальним.

Щодо питання 2 та 3.

Якщо Комбінат не є розпорядником акцизного складу, а здійснює зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не передбачено реєстрація акцизного складу та відповідно подання добових показників пальногота відповідно звіту про добові показники.

Для розпорядників акцизних складів, відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

В залежності від технічних та технологічних аспектів роботи акцизного складу, розпорядник акцизного складу самостійно приймає рішення щодо вибору марок, моделей витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників, програмного забезпечення для повноцінного їх функціонування, якими повинні бути обладнані акцизні склади.

Вимоги, яким повинні відповідати  витратоміри – лічильники та рівноміри – лічильники визначені підпунктом 230.1.2 пункту 230 статті 230 ПКУ. Крім того підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПКУ передбачено, що на підставі показників рівномірів – лічильників встановлених на кожному резервуарі пального, формуються показники про обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, на підставі показників витратомірів – лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, формуються показники про добовий обсяг реалізованого пального. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів. Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних  з витратомірів – лічильників та рівномірів – лічильників. Формат даних, структури та форми електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівномірів – лічильників рівня пального у резервуарі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944.

Відповідно до абзацу першого підпункту 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

Отже, розпоряднику акцизного складу потрібно: зареєструватись платником акцизного податку, зареєструвати акцизний склад подавати  добові показники пального та відповідно подавати звіт про добові показники.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.