Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.12.2017 р. № 2966/ІПК/04-36-12-32-20

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану нематеріальних активів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі - П(С)БО 8), нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-ІУ «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис - це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувана цих даних.

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувана.

Засіб електронного цифрового підпису - програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються роялті платежі за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання.

Отже, у податковому обліку витрати платника податку на придбання права на комп’ютерні програми та витрати на придбання сертифікатів відкритих

ключів електронного цифрового підпису можуть обліковуватись як нематеріальні активи.

Зауважимо, що відповідно до п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу строки нарахування амортизації нематеріальних активів групи 5 встановлюються відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки.

Нормами Кодексу не передбачено обов’язку інформування ДФС про списання з балансу нематеріальних активів для цілей оподаткування податком на прибуток.

Щодо нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що постачання товарів-будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 34 П(С)БО 8 передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу , та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих

необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу ).

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п.189.9 ст. 189 Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Отже, при здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен у відповідності до норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу нарахувати податкові зобов’язання у разі, якщо придбання нематеріальних активів здійснювалось з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Згідно інформації, наведеної в запиті ТОВ «.», підприємством в грудні 2016

року придбано нематеріальні активи, що віднесені до групи 5 та групи 6 нематеріальних активів. При цьому, по кінцю терміну дії (1 рік) вищенаведені нематеріальні активи будуть повністю замортизовані та списані.

У зв’язку з вищенаведеним, якщо нематеріальні активи, що підлягають списанню, повністю замортизовані (ліквідаційна вартість дорівнює нулю), -податкових зобов’язань не виникає.

У разі визначення підприємством ліквідаційної вартості нематеріальних активів, на момент списання нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, входячи з його незамортизованої (ліквідаційної) вартості, яка обліковується станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється списання (п. 189.1 ст. 189 Кодексу).

Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за№ 137/28267 із змінами і доповненнями, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню дотримувану (покупцю) з причин» робиться помітка «X» та зазначається тип причини 13 «Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності», а у рядку «Індивідуальний номер отримувача (покупця)» в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН «600000000000».

Відповідно до п.п.5 п.З розд.У Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21), сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного періоду відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, вказується у рядку 4.1 декларації.

Обов’язковим при заповненні рядка 4.1 декларації є подання додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що заповнюється в розрізі контрагентів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.