Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2021 р. № 1314/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) розглянула звернення щодо оподаткування сум компенсацій, які виплачуються товариством на користь працівника, за використання власного автомобіля під час виконання трудової функції і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що планує виплачувати найманим працівникам за використання для потреб виробничої діяльності їх особистого транспорту.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи буде включатися компенсація суми витрат за використання працівником власного автомобіля під час виконання трудових обов’язків до загальномісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того платник податків запитує чи встановлено в централізованому порядку розмір і порядок виплати компенсації за використання власного автомобіля.

Відповідно до ст. 125 Кодексу законів про працюУкраїнипрацівники, яківикористовуютьсвоїінструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержаннякомпенсації за їхзношування (амортизацію).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IVКодексу (п.п. «г»
п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексупередбачено, що ставка податку становить 18 відс.базиоподаткуваннящододоходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крімвипадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військовогозборудо бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно із частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою у вигляді суми грошового відшкодування витрат такого платникавключається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.При цьому зазначений дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Одночасно слід зазначити, що юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Водночас зауважуємо,  що згідно з нормами  ст. 19 ¹ Кодексу контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;  контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;   здійснюють інші функції, визначені законом.

Встановлення порядку та розміру компенсації за використання власного автомобіля  при виконанні службових обов’язків не регулюється нормами Кодексу  та законодавчими документами  податкового законодавства,  тому не є  компетенцією органів державної податкової служби.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.