Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2021 р. № 1669/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо сум, які необхідно включати до складу доходу платника єдиного податку третьої групи, отриманих в рамках договору комісії, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. та на підставі договору комісії планує здійснювати продаж товарів іншим юридичним і фізичним особам.

Посилаючись на норми чинного законодавства, Товариство просить надати роз’яснення:

1. До складу доходу платника єдиного податку третьої групи включається вся сума коштів від реалізації товарів у рамках договору комісії, отриманих на банківський рахунок Товариства, чи лише комісійна винагорода, яка надходить Товариству від комітента або утримується ним самостійно?
2. До складу доходу платника єдиного податку третьої групи включається сума коштів від реалізації товарів без вирахування комісійної винагороди за послуги банку з розрахункового обслуговування (послуги еквайрингу) чи з вирахуванням комісійної винагороди банку, у разі здійснення покупцями розрахунку з Товариством з використанням розрахункових платіжних терміналів?
3. Чи буде вважатися самостійне утримання Товариством належної йому комісійної винагороди за договором комісії з отриманих від покупців коштів за

реалізовану продукцію без перерахування такої комісійної винагороди комітенту, порушенням вимог норми п. 291.6 ст. 297 Кодексу, а саме негрошовою формою розрахунків чи бартером?

4. Яка подія є датою отримання доходу Товариства: дата продажу товару (відображена в фіскальному чеку, квитанції тощо), дата зарахування грошових коштів за реалізований товар на рахунок Товариства в банку, дата складення Товариством (комісіонером) та комітентом Акту приймання-передачі послуг за договором комісії, в якому визначається сума комісійної винагороди, чи дата зарахування цієї комісійної винагороди після отримання коштів від комітента в тому випадку, коли вся виручка спочатку повертається комітенту і лише потім сплачується товариству (комісіонеру)?

Щодо першого та четвертого питання

Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3      ст. 292 Кодексу. При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Згідно з п. 292.4 ст. 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт, зокрема за договорами комісії, доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Таким чином, платник єдиного податку, у разі надання послуг (виконання робіт) за договорами комісії, включає до складу доходу суму отриманої винагороди в день її надходження на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання.

Щодо другого питання

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п.п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.

Згідно з п. 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, що надійшла на рахунок у банку (включно із комісією, утриманої банком).

Щодо третього питання

Відповідно до  пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Кодексу бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Грошова форма розрахунку – це розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Негрошові форми розрахунку – це різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків зокрема бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Отже самостійне утримання Товариством (комісіонером) належної йому комісійної винагороди з отриманих від покупців коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної) операції.

Додатково повідомляємо, що п.п. 52⁸ п. 10 розд. XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема    ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).