Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.04.2021 р. № 1713/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання (реалізації) безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство перебуває в єдиному реєстрі суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, на 2021 року.

Згідно з договором та актом опису, оцінки та передачі безхазяйного майна Підприємству було доручено реалізувати безхазяйне майно (сірку комову).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340          (далі – Постанова № 1340, Порядок № 1340).

Відповідно до пункту 2 Постанови № 1340 кошти, одержані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, та іншого майна, що переходить у власність держави, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, та коштів зазначених у пункті 3 Постанови № 1340, зараховуються до державного бюджету з вирахуванням сум комісійної винагороди, що надається підприємству, установі, організації, якій доручається розпоряджатися майном згідно з укладеною угодою.

Комісійна винагорода, розмір якої не повинен перевищувати 20 відсотків суми коштів, одержаних від реалізації майна, встановлюється на договірній основі.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1340 дія Порядку № 1340 поширюється, зокрема на:

майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім майна, конфіскованого на підставі рішення суду і переданого органам державної виконавчої служби;

майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства;

товари, від яких власники відмовилися на користь держави;

товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю і власник яких невідомий.

Пунктом 2 Порядку № 1340 облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1  Порядку № 1340, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9  Порядку № 1340 покладаються на органи (суб'єкти господарювання), що здійснили вилучення або зберігають його.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1340 оцінка майна, зазначеного у пункті 1 Порядку № 1340, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників територіальних органів ДПС, органів (суб'єктів господарювання), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (суб'єктів господарювання), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

У разі розбіжності в оцінці майна між представниками комісії та у випадках, передбачених законодавством України і Порядком № 1340, оцінка провадиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання.

За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (суб'єкта господарювання), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання зазначеного в пункті 1      Порядку № 1340 майна.

Територіальні органи ДФС (ДПС) на основі актів опису, оцінки та передачі майна забезпечують здійснення загального контролю за повнотою та своєчасністю перерахування до відповідного бюджету виручки від реалізації майна чи продуктів його переробки, утилізації, а також відповідних податків. Сума можливої виручки від реалізації продуктів переробки майна, його утилізації визначається на підставі розрахунка, проведеного підприємством, яке здійснюватиме переробку або утилізацію.

Акт опису, оцінки та передачі майна є підставою для реалізації майна, зазначеного в пункті 1 Порядку № 1340, через підприємства роздрібної торгівлі, торгові біржі та аукціони, безоплатної передачі, знищення, утилізації, переробки.

Майно, зазначене у пункті 1 Порядку № 1340, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 Порядку № 1340 (пункт 9 Порядку № 1340).

Згідно з пунктами 12, 13 і 14 Порядку № 1340 угоду з торгівельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник чи заступник керівника (згідно з розподілом обов'язків) органу, що вилучив та обліковує майно, або особами, які виконують їх обов'язки, в межах повноважень, установлених законодавством.

Угоди з торгівельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником податку є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України (далі - МКУ)), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним, скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 МКУ), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ та формування податкового кредиту

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, а сума від реалізації безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, та сума комісійної винагороди є, відповідно, оплатою вартості таких операцій.

Операція органу ДПС з передачі безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, торгівельному підприємству, включеному до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій, з якими укладено відповідну угоду, що буде здійснювати його постачання (реалізацію), не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

Операція торгівельного підприємства, включеного до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій (платника ПДВ), з постачання (реалізації) безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, покупцю є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за відповідною ставкою податку, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, які підлягають сплаті до бюджету. За такою операцією торгівельне підприємство, включене до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій, зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ, яка визначається із повної вартості вказаного вище майна, незалежно  від того, з ПДВ чи без ПДВ визначена його вартість при здійсненні оцінки, а також скласти податкову накладну на покупця і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (платника ПДВ) на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Операція торгівельного підприємства, включеного до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій (платника ПДВ), з надання послуг із постачання (реалізації) безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, органу ДПС є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за відповідною ставкою податку, встановленою пунктом 193.1 статті 193            розділу V ПКУ, які підлягають сплаті до бюджету. База оподаткування ПДВ такої операції визначається, виходячи із вартості таких послуг (комісійної винагороди).

Щодо обов’язку сплати податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету та відповідальності за несвоєчасну сплату таких податкових зобов’язань з ПДВ

Обов'язок щодо перерахування до відповідного бюджету виручки від постачання (реалізації) безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, а також сплати податкових зобов’язань з ПДВ виникає у торгівельного підприємства (платника ПДВ), включеного до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.

У разі несвоєчасної сплати таких податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету, торгівельне підприємство (платник ПДВ), включене до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій, несе відповідальність, визначену Главами 11 і 12 розділу ІІ ПКУ.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).