Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.04.2021 р. № 1591/ІПК/20-40-24-04-10

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС області), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло Ваші запити на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм чинного законодавства, з урахуванням фактично викладених обставин, у межах компетенції повідомляє таке.

Адвокат повідомив, що з 2013 року він є найманим працівником, Радою адвокатів Харківської області було зупинено його право на заняття адвокатською діяльністю з 14 жовтня 2013 року, про що зроблено запис у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Таким чином, адвокат просить надати індивідуальну податкову консультацію чи необхідно йому нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та подавати щорічно до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) на час зупинення його права на зайняття адвокатською діяльністю.

Статтею 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізацій прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно - правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону № 5076).

Згідно з нормами пп. 14.1.226 п. 14 .1 ст. 14 ПКУ самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 67.1.2 п. 67.1 ст. 67 ПКУ підставою для зняття з обліку в контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є документально підтверджена інформація відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо) про реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі (редакція діяла до 23.05.2020).

Відповідно до пп. 2 п. 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідно реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Відповідно до інформаційних баз ДПС заява за формою № 8-ОПП Вами подана 24.03.2017.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (пп. 4 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 ПКУ.

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

Відповідно до п. 178.4 та п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності та подавати податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, стосовно яких проведено реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, подає декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.

Відповідно до вимог податкового законодавства Вами, як особою, що провадить незалежну професійну діяльність, за результатами звітних 2017-2019 років подані річні податкові декларації про майновий стан та доходи та додаток Ф2 до них.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2. ст. 49 ПКУ).

З огляду на викладене, у разі відсутності у фізичної особи – платника податків об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, обов’язок щодо подання податкової декларації за податковий звітний період 2020 року у такої особи відсутній.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності, є платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно ст. 5 Закону № 2464 облік платників єдиного внеску ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162).

Слід зазначити, що Ви перебуваєте на обліку як платник єдиного внеску в контролюючому органі з 24.10.2011.

Згідно з абзацом 11 частини першої ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку осіб, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Статтею 31 Закону № 5076 зазначено, що право на заняття адвокатською діяльністю може бути зупинено, в тому числі, у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. При цьому за адвокатом лишається право на поновлення права заняття адвокатською діяльністю - для поновлення також необхідно подати відповідну заяву до Ради адвокатів регіону.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених, зокрема в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755), здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464 і розділу V Порядку № 1162.

Згідно з п. 1 розділу V Порядку № 1162 у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до Порядку № 1162 та копію розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (редакція діяла до 19.01.2020 року).

Зазначаємо, що заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою 7-ЄСВ Вами подано 18.04.2019.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац 1 п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Звертаємо увагу, що з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи викладене, у розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Таким чином, з 01.01.2017 Законом № 2464 обов'язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

З 01.01.2018 Законом України від 03.10.2017 p. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 внесено зміни, а саме, для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435), п. 4 розділу III Порядку № 435 передбачено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Зважаючи на викладене з 01.01.2017 платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску відповідно до ст. 7 Закону № 2464 та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем та надати звітність. При цьому після подання заяви про зняття обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ такий платник зобов’язаний подати сам за себе Звіт з позначкою «ліквідаційний», в якому зазначити суми нарахованого доходу та суми єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пунктом 10 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону № 755, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційний», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня подання до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

При цьому особи, які проводять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційний».

Термін сплати зобов’язань, визначених особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний» настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок повинен бути сплачений до дати подання Звіту включно.

Враховуючи викладене, за останній звітний період (звітний рік - 2019, останній місяць за який необхідно здійснити нарахування – квітень) Вам необхідно подати Звіт з позначкою «ліквідаційний», в якому необхідно вказати суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Слід зазначити, що Вами за 2017- 2019 роки подано Звіти, в яких не було визначено базу нарахування єдиного внеску, в жодному рядку таблиці 1 додатку 5 Звіту не зазначена сума нарахованого єдиного внеску та невірно зазначено інформацію щодо перебування на обліку як платника єдиного внеску, тому така звітність має статус документу «пакет не прийнято», виявлено помилки «звіт подано не в повному обсязі», «Зазначено помилковий період перебування» тощо.

Зауважуємо, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (пп. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, пп. 4 п.11.18 розділу XI Порядку № 1588).

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників (п. 5 розділу V Порядку № 1162).

З 01.01.2021 року, Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників доповнено ст. 4 Закону № 2464 частиною шостою такого змісту: особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.