Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.04.2021 р. № 1651/ІПК/15-32-24-01-10

Головне управління ДПС в Одеській області за результатами розгляду Вашогозвернення на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі щодо здійснення адвокатської діяльності в статусі фізичної особи підприємця 3 групи єдиного податку та щодо сплати єдиного внеску за себе фізичну особу – підприємця, яка залишається в трудових відносинах і роботодавець сплачує за цю особу єдиний внесок з заробітної плати.

Щодо питання чи може адвокат здійснювати адвокатську діяльність саме в статусі фізичної особи – підприємця на 3 групі єдиного податку (КВЕД 69.10 діяльність у сфері права), а не самозайнятої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон №5076) адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визначається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 3  ст. 4 Закону №5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою ( ст.13 Закону №5076)

У разіякщофізична особа, яка отрималасвідоцтво про право на заняттяадвокатськоюдіяльністю (згідноп.178.1 ст. 178 ПКУ), має намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально така особа зобов’язана стати на облік у контролюючому органі відповідно до ст. 65 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та п. 6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого  Наказом  Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 1588).

Відповідно до п.п.1 п.6.7 наказу № 1588  для взяття на облік фізична особа, яка має намір проводити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання:

- заяву за формою №5-ОПП (додаток 8);

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно з п.п. 14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватись фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до  п. 291.3 ст.291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами абофізичними особами-підприємцями. Отже, застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, якіз дійснюють незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.

Фізична особа - підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність; до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Разом з тим, згідно з нормами Закону №5076 та ПКУ для фізичної особи, яка проводить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку (відмінну від адвокатської) діяльність та одночасно проводить незалежну професійну діяльність, ведеокремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів фізичнихосіб, які проводять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 ПКУ, відповідно до якої з доходів, отриманих такими особами, сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Щодо питання про необхідність у випадку здійснення адвокатської діяльності в статусі фізичної особи – підприємця на 3 групі єдиного податку (КВЕД 69.10 діяльність у сфері права), а не самозайнятої особи, окремо сплачувати єдиний внесок від здійснення підприємницької діяльності, при тому що заявник залишається в трудових відносинах і роботодавець сплачує єдиний внесок з заробітної плати, повідомляємо наступне.

Враховуючи приписи п.п. 14.1.226 п.14.1 ст.14, п. 291.3 ст.291  ПКУ,  фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності.

Дія Закону України від 08 липня 2010 року 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної з веденням обліку, умовами та порядком нарахування та сплати єдиного внеску.

 Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності з 01.01.2021, внесено зміни до Закону №2464, зокрема, ст. 4 Закону №2464 доповнено частиною шостою, згідно з якою особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками ЄВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 Таким чином,  з 01.01.2021 звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами).

Згідно з пунктом 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.