Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2021 р. № 1787/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо визначення об'єкта оподаткування при переході платника єдиного податку третьої групи на загальну систему оподаткуваннята, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах повноважень повідомляє.

За інформацією, наданою платником, товариство у періоді з 01.01.2016 по 30.09.2020 перебувало на спрощеній системі оподаткування (3група) та не було платником податку на додану вартість.

З 01.10.2020 товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах, платником податку на додану вартість.

Підприємство є малодохідним (до 20 млн.грн.) та не застосовує податкові різниці.

Під час перебування на спрощеній системі оподаткування товариство поставило (відвантажило) товар, а під час перебування на загальній системі оподаткування отримало грошові кошти за поставлений товар, єдиний податок сплачено не було.

Дебіторська заборгованість за відвантажений товар у платника виникла під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

У платника виникли питання:

1. чи потрібно нарахувати та сплатити єдиний податок за товари відвантажені до 30.09.2020, якщо оплата по них надійшла після 010.2020;
2. чи потрібно суму, отриману після 01.10.2020 включити до доходу для розрахунку податку на прибуток;
3. чи потрібно оподатковувати податком на додану вартість суму оплати за товар, яка надійшла після 01.10.2020 як погашення дебіторської заборгованості за товари відвантажені в період з 20.07.2020 по 06.10.2020.

До питання 1

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи зазначене, кошти, які платник податків отримав у період сплати інших податків і зборів після добровільної відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, не підлягають оподаткуванню  єдиним податком.

До питання 2

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 137 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Водночас, згідно з п. 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, якщо платник єдиного податку третьої групи переходить на загальну систему оподаткування і прийняв рішення про незастосування коригувальних різниць відповідно до положень розділуIII Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п.140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих на загальній системі оподаткування за оплату товарів, відвантажених під час його перебування на спрощеній системі оподаткування.

До питання 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п. 181.1 ст. 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Пунктом 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексукасовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 розділу V Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 розділу V Кодексу.

Враховуючи зазначене, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).