X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2021 р. № 1060/ІПК/99-00-08-05-06

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо необхідності банку керуватися четвертим абзацом п.п.69.8.2 п.69.8 ст.69 Кодексу та відмовити в подальшому наданні послуг клієнту, у тому числі розірвати договірні відносини з ним при умові, що клієнт на запит банку не надав в повному обсязі інформацію, яка є обов’язковою до отримання та наступного її розкриття фінансовим агентом відповідно до вимог Кодексу та Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та в межах компетенції повідомляє.

Згідно вимог Угоди FATCA, ратифікованої Законом України від 29 жовтня 2019 року №229-IX  «Про ратифікацію», та п.69.8 ст.69 Кодексу, банки зобов’язані вживати обгрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків.

За наявності у фінансового агента обгрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних  FATCA, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що ним було подано запит Клієнту-власнику фінансового рахунка щодо подання форми IRS-W8 для спростування/підтвердження підозри щодо податкового резидентства кінцевого бенефіціарного власника (контролера), але Клієнт таку форму подав без зазначення в ній ІНПП США (U.S.TIN) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта та не зазначив, що ІНПП у такого контролера відсутній.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA): «Інформація, яка має бути отримана стосовно кожного американського підзвітного рахунку кожної звітної фінансової установи України, і обмін якою має відбуватися:

a) ім’я та прізвище, адреса та ІНПП США кожної зазначеної американської особи, яка є власником такого рахунку, і у випадку неамериканського суб’єкта господарювання, якого після застосування процедур комплексної експертизи, викладеної в Додатку І, ідентифіковано як такого, що має одну чи більше контролюючих осіб, що є американською зазначеною особою, - назву, адресу і ІНПП США (якщо є) такого суб’єкта і кожної такої зазначеної американської особи».

Таким чином, клієнт не надав банку в повному обсязі інформацію, яка є обов’язковою до отримання та наступного її розкриття фінансовим агентом відповідно до вимог FATCA та Кодексу, а згідно з пп.69.8.4 п.69.8 ст.69 Кодексу: «Якщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, він зобов'язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов'язані з розірванням договірних відносин».

Отже, при описаних вище умовах та ситуації, банк має право на власний розсуд прийняти рішення щодо розірвання договірних відносин з клієнтом.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.