X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2021 р. № 1299/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа, Підприємець на даний час перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи, дохід у календарному році не перевищує
1 000000 гривень.

Чи може Підприємець здійснювати роздрібну торгівлю столовими винами без застосування РРО (ПРРО) та без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом, Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 295 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібнимпродажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин).

Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов’язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов’язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року № 2662 «Про виноград та виноградне вино» (далі – Закон № 2662). Дія цього закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Вино столове – вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (ст. 1 Закону № 2662).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі, зокрема алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон № 481.

Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Частиною 20 статті 15 Закону № 481 визначено, що торгівляалкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

 Обмеження щодо продажу зокрема вин столових встановлено статтею 153 Закону № 481, а саме забороняється продаж:

Враховуючи зазначене, роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, лише за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові» з урахуванням обмежень, встановлених Законом № 481.

Згідно з пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

При цьому, у разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Закон № 265 визначає правові засади застосування  РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону №265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Кодексу.

Враховуючи викладене, фізичні особи-підприємці, що застосовують спрощену систему оподаткування, можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО лише при роздрібному продажу столових вин за умови не перевищення такими фізичними особами-підприємцями обсягу доходу у календарному році 1 320 000 гривень (станом на 01.01.2021).

У інших випадках, застосування РРО та/або ПРРОфізичними особами-підприємцями (платниками єдиного податку) є обов’язковим.

З 1 квітня 2021 року застосування РРО та/або ПРРО незалежно від обсягу доходу та виду діяльності є обов’язковим для усіх фізичних осіб-підприємців, крім платків єдиного податку першої групи.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.