Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.08.2017 р. № 1612/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення ... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством, зокрема Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦКУ визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включаються інші доходи, крім визначених ст. 165 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі - збір) (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (збору) до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, у разі якщо за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві до нового кредитора -фізичної особи переходять права первісного кредитора - фізичної особи у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то у первісного кредитора не виникає об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.