Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.05.2021 р. № 1857/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом підприємство звертається з питанням щодо порядку коригування фінансового результату до оподаткування для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств при застосуванні підпункту 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, зокрема, за таких обставин:

Чи підлягає збільшенню фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму штрафів за порушення вимог законодавства, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади до 23.05.2020, у разі їх подальшого оскарження та щодо яких у бухгалтерському обліку було створено відповідний резерв?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абзацу першого  п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у редакції, чинній з 23 травня 2020 року, встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

У випадку оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення контролюючого органу про визначення сум грошового зобов'язання платника податків застосовуються положення ст. 56 Кодексу.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 Кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108 ¹.2.2 п. 108 ¹.2 ст. 108 ¹ цього Кодексу.

Пунктом 56.18 ст. 56 Кодексу встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто на прикладі рішень, прийнятих контролюючими органами, до завершення процедур оскарження таких рішень в адміністративному або судовому порядку сума податкового зобов'язання, пеня та штрафні санкції, нараховані за податковими повідомленнями - рішеннями не є узгодженими.

Якщо платник податку створює резерв для відшкодування наступних (майбутніх) витрат щодо неузгоджених сум пені та штрафних санкцій, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади, то застосовуються положення пункту 139.1 ст. 139 Кодексу  щодо забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Так, відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на підставі п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Слід зазначити, що зміни до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, які набули чинності з 23 травня 2020 року, передбачають, зокрема, збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Отже, починаючи з 23 травня 2020 року, на суму нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства штрафів та пені, узгоджених в установленому порядку (у тому числі по завершенню процедури адміністративного або судового оскарження), платник податку формує різницю при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до вимог п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, на яку збільшує фінансовий результат до оподаткування, у тому числі якщо такі штрафи і пеня списуються за рахунок створеного резерву (забезпечення). 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).