Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2021 р. № 1945/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула лист від 14.04.2021 б/н (вхпро надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно з запитом фізична особа – підприємець є платником єдиного податку третьої групи та планує надавати послуги тимчасового розміщення та тимчасового проживання, оплата за які проводиться з використанням мережі Інтернет.

Заявник запитує чи потребує застосування РРО надання
зазначених послуг з їх оплатою через платіжні термінали, через
Інтернет з використанням електронних платіжних засобів,
а також що вважати доходом загальну суму отриману за послугу чи суму за мінусом комісії банку?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

 

 

 

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх
суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 є - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО залежить не від форми розрахункової операції, а від способу її здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО може не застосовуватись.

У випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн. грн., встановленого для платників єдиного податку до 1 січня 2021 року , відповідно до Перехідних положень Кодексу, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265/95, обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО платником єдиного податку другої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу
встановленого Кодексом та/або здійснення, визначених пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу, видів діяльності.

За інформацією із баз даних ДПС Ви перевищили у 2018 році обсяг доходу встановлений Кодексом.

Окрім того, на думку ДПС, надання послуги тимчасового розміщення та тимчасового проживання передбачає як мінімум два контакти надавача послуги і її отримувача, а саме, при заселенні та виселенні отримувача, що в свою чергу може спонукати споживачів послуги розраховуватись за таку послугу на місці: готівкою або за допомогою платіжного терміналу.

Враховуючи види діяльності та обсяг доходу, що перевищує визначений Кодексом, для цілей застосування РРО та/або ПРРО, Ви зобов’язані здійснювати свою господарську діяльність із застосуванням РРО та/або ПРРО при отриманні оплати, як в готівковій так і безготівковій формі, окрім оплат здійснених виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (в тому числі онлайн-банкінг), а також, у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

Питання 2. Що вважати доходом – загальну суму коштів отриману за послугу чи суму за мінусом комісії банку?

Доходом платника єдиного податку третьої групи, згідно з підпунктом 1 пункту 292.1 Податкового Кодексу України, є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі. Таким чином доходом платника єдиного податку третьої групи слід вважати суму коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.