Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2021 р. № 1937/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо оподаткування релігійної організації у статусі неприбуткової організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом релігійна організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), планує надати в оренду частину приміщень, що знаходяться у власності такої релігійної громади та звертається з питаннями:

1. Чи буде позбавлена релігійна організація статусу неприбуткової у разі отримання доходів у вигляді орендних платежів внаслідок надання в оренду власних приміщень фізичній особі-підприємцю, якщо отримані прибутки будуть використовуватись виключно на фінансування видатків та утримання релігійної організації?

2. Чи повинна релігійна організація сплачувати податки з отриманого доходу від надання в оренду власних приміщень?

3. Чи необхідно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з частини приміщень,  які здаватимуться в оренду?

4. Чи необхідно сплачувати плату за землю під приміщеннями, які здаватимуться в оренду?

Щодо питань 1 та 2 (з питань оподаткування податком на прибуток підприємств)

Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 23 квітня
1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон № 987) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статтею 12 Закону № 987 передбачено, що статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з’їздах, конференціях.

Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості, перелічені у частині третій ст. 12 Закону № 987. Зокрема, до такого переліку віднесено відомості про майновий стан релігійної організації.

Статут (положення) може містити й інші відомості, пов’язані з особливостями діяльності даної релігійної організації (частина четверта ст. 12 Закону № 987).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом (частина перша ст. 18 Закону № 987).  

Відповідно до ст. 19 Закону № 987 релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

Прибуток від виробничої діяльності та інші доходи підприємств релігійних організацій оподатковуються відповідно до чинного законодавства в порядку і розмірах, установлених для підприємств громадських організацій.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом ст. 133 Кодексу.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Відповідно до п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4                ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, як передбачено підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  зокрема, можуть бути віднесені релігійні організації.

Таким чином, внесена до Реєстру релігійна організація не позбавляється статусу неприбуткової у разі отримання в рамках профільного закону доходів, зокрема у вигляді орендної плати від надання в оренду власних приміщень, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою релігійною організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, а також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності.

У разі недотримання релігійною організацією вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 та підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо питання 3 (з питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)

Підпунктом «и» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), виключено об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

При цьому Кодекс не містить норм щодо виключення з об’єктів оподаткування Податком об’єктів нерухомості, переданих в оренду.

Щодо питання 4 (з питання плати за землю)

Релігійна організація не надала інформації щодо оформлення земельної ділянки під приміщенням як об’єкта цивільних прав.

Кодекс визначає, що плата за землю (далі – Плата) справляється у двох формах – земельний податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендна плата за надання у строкове користування земельної ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) Плати (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної власності), настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином, обов’язок з нарахування податкових зобов’язань з Плати у релігійної організації виникнуть у разі оформлення нею відповідного права на земельну ділянку під приміщенням.

Разом з цим, категорії земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведені у ст. 283 Кодексу, зокрема не сплачується податок за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 Кодексу).

Враховуючи викладене, релігійна організація, яка зареєстрована
у встановленому законом порядку, та набула право власності (у тому числі
за цивільно-правовим договором) або право постійного користування земельною ділянкою, не сплачує земельний податок тільки за ті земельні ділянки, на яких будуються та/або побудовані культові та інші будівлі, необхідні для забезпечення діяльності релігійних організацій, а також земельні ділянки, що використовуються для обслуговування цих будівель.

Якщо релігійна організація користується земельною ділянкою державної або комунальної власності на праві оренди землі, то така організація згідно з умовами договору оренди сплачує орендну плату.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.