X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2021 р. № 1969/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо обліку, подання звітності представництвом та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

У зверненні платника зазначено, що Представництвоє постійним представництвом, яке діє від імені юридичної особи – нерезидента, має відкриті банківські рахунки, є платником податків та інших обов’язкових платежів,зокрема, податку на прибуток підприємств.

У зв’язку зі змінами до Кодексу, внесеними законами України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»та від 17 грудня 2020 року
№ 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування»щодо оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво в загальному порядку, у Представництва виникають питання стосовно:

  1. зняття з обліку постійного представництва після взяття на облік компанії-нерезидента як платника податку на прибуток підприємств;
  2. присвоєння окремого індивідуального податкового номера компанії-нерезиденту у разі взяття її на облік як платника податку на прибуток та чи зберігається у такому разі  податковий номер представництва;
  3. обов’язку з подання звітності з податку на прибуток підприємств після взяття на облік компанії-нерезидента;
  4. покладення обов’язку з подання звітності з податку на прибуток підприємств, підписання та подання звітності від імені компанії-нерезидента;
  5. покладення обов’язку зі сплати податку на прибуток підприємств, враховуючи, що компанія-нерезидент не має на території України відкритих банківських рахунків, а всі розрахунки з бюджетом здійснює представництво через відкриті на його ім’я рахунки в українських банках;
  6. порядку врахування доходів та витрат представництва компанією-нерезидентом та його представництвом, враховуючи, що господарську діяльність на території України фактично здійснює представництво, а обов’язок з подачі звітності покладається на компанію-нерезидента.

 

Щодо зняття з обліку постійного представництва після взяття на облік компанії-нерезидента як платника податку на прибуток підприємств

Положення п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексупередбачено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва,істаномна 01.01.2021 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

З 01.01.2021 постійні представництва нерезидентів виключені з кола платників податку на прибуток. 

Згідно з абзацом першим п. 133.3 ст. 133 Кодексу нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.

Починаючи з 2021 року взяттю на облік в контролюючих органах підлягають всі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, без реєстрації постійних представництв платниками податку на прибуток та за загальними правилами постановки на облік відокремлених підрозділів. Ті постійні представництва нерезидентів, які не акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, взяттю на облік не підлягають.

Також відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

З урахуванням зазначеного постійні представництва нерезидентів перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств до реєстрації нерезидентівплатниками податку на прибуток  підприємств.

Нерезиденти, постійні представництва яких перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств, зобов’язані протягом трьох місяців
(з 01.01.2021 до 31.03.2021) подати до контролюючих органів документи для взяття таких нерезидентів на облік як платників цього податку у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток і залежно від того, чи акредитоване таке постійне представництво як відокремлений підрозділ на території України, має як платник інших видів податків:

продовжувати перебувати на обліку в контролюючих органах, –  у разі коли йдеться про акредитований відокремлений підрозділ нерезидента, що має код ЄДРПОУ;

бути знятим з обліку в контролюючих органах (за заявою, в установленому порядку), – у разі коли постійне представництво не акредитоване як відокремлений підрозділ нерезидента і обліковується за 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

 

Щодо присвоєння окремого індивідуального податкового номера компанії-нерезиденту у разі взяття її на облік як платника податку на прибуток

Порядок взяття на облік та реєстрації нерезидентів у контролюючих органах регламентується Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок).

Взяття (постановка) іноземної юридичної компанії, організації на облік в податкових органах передбачає присвоєння їй податкового номеру відповідно до вимог розділу ІІ Порядку.

Іноземні компанії, організації не підлягають реєстрації в ЄДРПОУ, а обліковуються ДПС за податковим номером – дев’ятизначним реєстраційним (обліковим) номером платника податків. Структура реєстраційного (облікового) номера платника податків, який присвоюється контролюючим органом, передбачає, що для платників податків – нерезидентів перші дві цифри приймають значення «88». Всі іноземні компанії, організації яким був присвоєний реєстраційний (обліковий) номер раніше (без дотримання умови про застосування перших двох цифр приймають значення «88») продовжують обліковуватися в ДПС за таким присвоєним податковим номером.

Дані про іноземні компанії та організації, їх відокремлені підрозділи включаються до Реєстру платників податків – нерезидентів.

Відповідно до п. 2.6. розділу ІІ Порядку податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Таким чином, після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток. У разі якщо постійне представництво є акредитованим відокремленим підрозділом такої іноземної компанії, що має код ЄДРПОУ, то таке представництво продовжує перебувати на обліку в контролюючих органахяк платник інших видів податків.

 

Щодо обов’язку з подання звітності з податку на прибуток підприємств після взяття на облік компанії-нерезидента, порядку врахування доходів і витрат компанією-нерезидентом та його представництвом,підписання і подання звітності від імені компанії-нерезидента

Після взяття на облік нерезидента платником податку на прибуток підприємств обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України покладається на такого нерезидента.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів.Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування(ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (в редакції, чинній з 01.01.2021) суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку.  При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 Кодексу.

З метою дотримання вимог п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо визначення постійним представництвом обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки», воно має:

визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, із застосуванням коригувань, у визначених Кодексом випадках;

розрахувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємство, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення ст. 39 Кодексу.

Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 Кодексу, згідно з якою податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу.

Податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Кодексу).

Отже керівник та особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, будуть відповідальними  за підписання податкових декларацій платника податків – нерезидента.

На підставі вказаних у формі № 1-ОПН реєстраційних даних щодо керівника (представника) нерезидента та особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, такі особи будуть відображені в інформаційно-телекомунікаційних системах податкових органів як керівник нерезидента та особа, відповідальна за ведення його бухгалтерського обліку для цілей Кодексу.

Щодо покладення обов’язку зі сплати податку на прибуток підприємств, враховуючи, що компанія-нерезидент не має на території України відкритих банківських рахунків, а всі розрахунки з бюджетом здійснює представництво через відкриті на його ім’я рахунки в банках 

Відповідно до ст. 19 Кодексу платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника.

Статтею 36 Кодексу передбачено, що виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платникаподатку (п. 38.2 ст. 38 Кодексу).

Згідно з п. 19.2 ст. 19 Кодексупредставниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.Представник платника податків користується правами, встановленими Кодексом для платників податків (п. 19.3 ст. 19 Кодексу).

Отже, нерезидент може наділити повноваженнями щодо сплати податку на прибуток підприємств свій акредитований (зареєстрований, легалізований) відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво тощо).

Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження. Представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Кошти на рахунках в банках такого постійного представництва належать нерезиденту.

Таким чином:

для сплати податку на прибуток підприємств нерезиденту не обов’язково відкривати окремий банківський рахунок в Україні – таку сплату зможе здійснювати відокремлений підрозділ, через який здійснюється відповідна діяльність, що утворює постійне представництво (як представник нерезидента на підставі належним чином оформлених повноважень);

перерахування відокремленим підрозділом в межах делегованого йому нерезидентом повноваженням коштів на сплату зобов’язання з податку на прибуток підприємств за такого нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування для цілей податку на прибуток у нерезидента, оскільки фактично є сплатою податку самим нерезидентом з його власних коштів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.