Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з надання безоплатного харчування за принципом «шведського столу», а також можливості зменшення об’єкта оподаткування ПДВ на вартість придбаних продуктів харчування у неплатників ПДВ, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у Луганській області та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство з метою покращення умов праці в період проведення польових та ремонтних робіт має намір забезпечити своїх працівників безоплатним харчуванням. Товариством розглядається варіант відкриття їдальні за принципом «шведського столу», в якій потенційно можуть харчуватися різні категорії громадян (працівники та не працівники). Разом з тим, у зверненні не вказано на яких умовах надаватиметься таке харчування, за рахунок яких джерел буде здійснюватися компенсація вартості такого харчування (як для працівників Товариства, так і для інших осіб).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Відповідно до норм ПКУ постачанням товарів вважається в тому числі безоплатна передача майна іншій особі (підпункт «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ), постачанням послуг також вважається постачання послуг іншій особі на безоплатній основі ((підпункт «в» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Щодо питання 1
Якщо вартість безоплатного харчування на умовах «шведського столу» включається Товариством до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним Товариством, то таке харчування визнається таким, що призначене для використання/використане в господарській діяльності. Тобто, у такому разі безоплатне харчування не розглядається як окрема операція з постачання Товариством товарів/послуг, а є складовою частиною операції з постачання, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та база оподаткування якої визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ. Таке безоплатне харчування визнається оподатковуваним ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої його було включено.
Водночас, якщо вартість безоплатного харчування не включається до вартості оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, то таке харчування визнається таким, що постачається безоплатно, а тому така операція є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, база оподаткування ПДВ визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
При нарахуванні платником податку податкових зобов'язань з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не здійснюється.
Щодо питання 2
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг. База оподаткування таких операцій визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. При цьому збільшення/зменшення об’єкта оподаткування в залежності від джерела походження товарів/послуг (придбані у платників чи неплатників ПДВ), використаних для виготовлення продукції, що постачається (в даній ситуації харчування) не впливає на порядок визначення бази оподаткування.
Отже, у разі придбання Товариством продуктів харчування, призначених для безоплатного постачання харчування на умовах «шведського столу» у неплатників ПДВ, норми пунктів 185.1 статті 185 та 188.1 статті 188 розділу V ПКУ застосовуються у загальному порядку.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |