Державна податкова служба України на звернення Центра щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), повідомляє.
Центр поінформував, що згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у ………… області (листи …………..) земельні ділянки державної та комунальної власності, що розташовані за адресами: ……………, є сформованими та відомості про них внесені до Державного земельного кадастру з кадастровими номерами 5910136300:..:….:………. та 5910136300:…:……:…….. відповідно. Відомості про земельну ділянку за адресою ………………… в Державному реєстрі земель та Державному земельному кадастрі відсутні, межі її не встановлені, кадастровий номер не присвоєно. Відповідно до облікових даних станом на 01.01.2013 в Державному реєстрі земель інформація щодо зареєстрованого за Центром права власності чи користування зазначеними земельними ділянками (правовстановлючі документи не зареєстровано) відсутня.
Центр запитує щодо наявності у нього обов’язку із справляння плати за землю за земельні ділянки щодо яких не зареєстровано право власності чи користування.
Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерстві фінансів України від 06.07.2018 № 602.
Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – земельний податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Таким чином, якщо відповідне право на земельні ділянки Центром не оформлено обов’язок із декларування плати за землю за такі земельні ділянки у нього не виникає.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.
Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
У разі оформлення Центром відповідного права на земельні ділянки під офісним приміщенням та гаражами, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкового зобов’язання та подання податкової декларації з плати за землю.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |