Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ «…» від …про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Згідно зі зверненням товариство планує здійснювати торгівлю автомобільними запчастинами на умовах повної попередньої оплатиз використанням інтернет-банкінгу або сервісів переказу коштів та електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ)без фізичного контакту з покупцем.Після повної оплатитовар забирається споживачем зі складу або доставляється товариством на його адресу.
Чи може товариство в зазначених умовах не застосовувати РРО?
Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послугвизначено Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення вимог щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ,не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, якщо товар оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок товариства будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020
№ 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання ЕПЗ, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене, підприємство може не застосовуватиРРО у разі здійснення розрахунку за товаришляхом переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку,а у інших випадках попередньої оплати або відпуску товару в кредит розрахункову операцію необхідно проводити із застосуванням РРО та наданням покупцеві розрахункового документу встановленої форми та змісту із позначенням у ньому форми оплати.
В той же час, пункт 12 статті 9 Закону № 265 чітко врегульовує процес отримання попередньо оплаченого товару або товару, що отримується в кредит споживачем на підставі документів, що підтверджують його право на таке отримання без необхідності дублювання раніше здійсненої розрахункової операції.
Враховуючи викладене, позиція товариства щодо тлумачення суті пільги, встановленої пунктом 12 статті 9 Закону № 265, не відповідає дійсності.
Пункт 12 статті 9 Закону № 265 не звільняє товариство від обов’язку застосовувати РРО при продажу товарів, відповідно та у спосіб, що зазначений в запиті, а лише позбавляє від обов’язку дублювати застосування РРО, в момент отримання споживачем товару, що був попередньо оплачений або придбавається в кредит, за умови наявності в нього відповідного розрахункового документа, що підтверджує право на таке отримання.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платникомподатків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |