Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2017 р. № 1641/Д/99-99-13-03-01/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення про отримання податкової консультації щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє таке.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Конституція України та Цивільний кодекс України (далі - ЦК) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦК). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 статті 320 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000).

Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з ДК 018-2000 до класу «Будівлі промислові» (код 1251) належать криті будівлі промислового призначення визначені відповідними підкласами (коди 1251.1-1251.9), зокрема будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості, легкої, харчової, медичної та мікробіологічної промисловості, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Водночас зареєстрована відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності будівля, віднесена ДК 018-2000 до підрозділу «Будівлі нежитлові» (код 12), без зазначення відповідного підкласу класу «Будівлі промислові» (код 1251).

Отже, з метою застосування норм підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, до будівель промисловості відносять об’єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 відносяться до класу 1251 «Будівлі промислові» з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення таких об’єктів.

Крім того, слід зазначити, що питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відноситься до компетенції Міністерства юстиції України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.