Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість окремих операцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.
Як зазначено у зверненні у ТОВ (Покупець) обліковується кредиторська заборгованість за раніше поставлений товар, строк позовної давності по якій не минув. Під час проведення переговорів з контрагентом ТОВ досягнуто попередньої домовленості про прощення частини боргу.
Стороною правовідносин (Постачальник) є платник єдиного податку 4 (четвертої групи).
У платника виникли питання:
Питання 1. Який порядок бухгалтерського обліку операції з укладення договору прощення боргу, термін давності якого не минув;
Питання 2. чи потрібно покупцю коригувати податковий кредит (або збільшувати суму податкових зобов’язань на суму ПДВ, що виникає із суми прощення боргу), що був отриманий від постачальника в результаті поставки товару, після укладення ним договору прощення боргу термін давності якого не минув.
До питання 1
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку покупцем операції з прощення боргу такому покупцю постачальником, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
До питання 2
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 розділу V Кодексу).
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, для отримувача товарів/послуг є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).
Пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені
Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).
Отже, якщо покупець при придбанні товару у постачальника сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але такий товар не був оплачений постачальнику і до закінчення строку позовної давності з постачальником досягнуто домовленість про прощення частини боргу за такий товар, тобто товар фактично отриманий покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання такої частини кредиторської заборгованості, покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |