Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2021 р. № 2036/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток операції зі збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу зі зміною часток вкладів учасників ТОВ, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, учасники ТОВ планують збільшити статутний капітал за рахунок додаткового вкладу зі зміною часток вкладів учасників ТОВ.

ТОВ повідомляє, що додатковий вклад буде внесено у грошовій та негрошовій формах (права вимоги сплати грошового боргу за номінальною вартістю та земельних ділянок).

За результатами збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу буде змінено розподіл часток між учасниками.

У платника виникли наступні питання:

1.1 чи вважатиметься доходом для цілей оподаткування податком на прибуток сума коштів у розмірі різниці між номінальною вартістю збільшення частки і вартістю фактично здійсненого додаткового вкладу  у разі здійснення юридичною чи фізичною особою яка є засновником (учасником) ТОВ додаткового вкладу у вигляді грошових коштів (в результаті чого номінальна вартість частки учасника ТОВ буде збільшена на суму, меншу за вартість додаткового вкладу такого учасника);

1.2 чи вважатиметься доходом ТОВ для цілей оподаткування податком на прибуток розмір права вимоги сплати грошового боргу у вигляді різниці між номінальною вартістю збільшення частки і вартістю фактично здійсненого додаткового вкладу у разі здійснення юридичною чи фізичною особою яка є засновником (учасником) ТОВ додаткового вкладу у вигляді права вимоги сплати грошового боргу (в результаті чого номінальна вартість частки учасника ТОВ буде збільшена на суму, меншу за вартість додаткового вкладу такого учасника);

1.3 чи вважатиметься дана операція фінансовою операцією (факторингом) і які наслідки з оподаткування матиме дана операція для учасника, який здійснив додатковий вклад та для ТОВ;

2.1 чи підлягатиме оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума додаткового вкладу у грошовій та негрошовій формі, здійсненого фізичною особою-учасником ТОВ до його статутного капіталу (в результаті чого номінальна вартість частки учасника ТОВ буде збільшена на суму, меншу за вартість додаткового вкладу такого учасника).

До питань 1.1,1.2

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон).

Порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами глави ІІІ Закону, ст.12 якого визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Відповідно до Закону збільшити статутний капітал товариства можливо як за рахунок додаткових вкладів учасників, так і за рахунок додаткових вкладів третіх осіб.

Положення ч. 2 ст. 18 Закону надають кожному учаснику  переважне право внести додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Такі вклади згідно з ч. 5
ст. 18 Закону вносяться учасниками упродовж терміну, який був визначений рішенням загальних зборів про залучення додаткових вкладів, але не більше ніж впродовж одного року з дня ухвалення такого рішення.

В свою чергу, після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права, якщо рішенням загальних зборів або статутом товариства не встановлено інше,  треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів.

Такі вклади відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону треті особи та учасники товариства можуть вносити протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.

Додатковий вклад може бути  вносений у грошовій і негрошовій формі. Проте, у разі внесення додаткового вкладу в негрошовій формі відповідно до вимог ч. 4 ст 18 Закону в рішенні загальних зборів учасників необхідно визначити учасників товариства та/або третіх осіб, які вносять майно, та вказати його грошову оцінку.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу у грошовій та негрошовій формі, здійснених на умовах дії Закону.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій із збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу у грошовій та негрошовій формі належить до компетенції Міністерства фінансів України.

До питання 1.3

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1079 ЦКУ сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже, у вашому випадку операція з відступлення ТОВ або фізичною особою (засновником) права вимоги грошового боргу у статутний капітал  ТОВ, не є факторинговою операцією, оскільки фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 19¹.1.28 п. 19¹.1. ст. 19 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

До питання 2.1

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи – резиденти.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Враховуючи викладене, сума внеску у вигляді грошових коштів,  права вимоги сплати грошового боргу або майнового внеску (земельні ділянки) до статутного капіталу юридичної особи в обмін на такі корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Крім того, відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2

ст. 164 Кодексу).

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1  підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань. 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.