Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.
Підприємство повідомляє, що виконує роботи та надає послуги з метрології та сертифікації (оцінки відповідності) продукції та послуг. Для проведення метрологічних робіт, доставки обладнання та співробітників в місце знаходження замовника застосовується автотранспорт Підприємства. У зв’язку з роз’їзним характером роботи плануємо використовувати для власних потреб каністри (20 л) (для зберігання та перевезення придбаного пального).
Підприємство запитує:
Чи потрібно Підприємству отримувати ліцензію на зберігання пального у пересувних ємностях (каністрах обсягом 20 л)?
Щодо зазначеного питання.
Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481).
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст.15 Закону № 481).
Згідно з частиною дев’ятнадцятою ст. 15 Закону № 481 ліцензіяна право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Інших виключень щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.
Річна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 гривень.
Відповідно до вимог Закону ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Паливні баки транспортних засобів, використовуються для подачі пального до двигуна внутрішнього згорання такого транспортного засобу, для приведення його в рух, не є ємностями для зберігання пального, у розумінні Закону № 481.
Таким чином, у разі якщо Підприємство має у власності або у користуванні місце (територію) де перебуватимуть ємності (каністри 20 л), що використовується для зберігання пального, у розумінні Закону № 481, в такому випадку, Товариству необхідно отримати ліцензію на зберігання пального.
У разі, якщо Підприємство використовуватиме ємності (каністри 20 л) виключно для зберігання та переміщення пального для власного споживання по митній території України, без зберігання у пального у певному місці (території), що перебуває у власності або у користуванні Підприємства, в такому випадку ліцензія на зберігання пального не отримується.
Поряд з цим інформуємо, що пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Відповіднодо пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |