Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2021 р. № 2215/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України на звернення Господарства щодо використання у господарській діяльності земельних ділянок, які є приватною власністю учасників Фермерського господарства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Господарство поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи, у своїй діяльності використовує земельні ділянки, що перебувають в його користуванні на підставі договорів оренди земельних ділянок та використовує земельні ділянки, які є приватною власністю учасників Господарства.

Посилаючись на норми чинного законодавства, Господарство просить надати роз’яснення по наступним питанням:

1. Як включати (у які графи занести) в Додатку 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи «Відомості про наявність земельних ділянок», земельні ділянки (відомості про них) сільськогосподарського призначення, які є власністю членів фермерського господарства і використовуються у своїй діяльності Господарством?
2. Які податкові зобов’язання виникають у платника єдиного податку четвертої групи при використанні земельних ділянок  сільськогосподарського призначення, які є власністю членів фермерського господарства і використовуються у своїй діяльності Господарством?

Щодо першого питання

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Однією з умов набуття сільськогосподарськими товаровиробниками статусу платника єдиного податку четвертої групи є наявність у власності або на умовах оренди земель сільськогосподарського призначення, оскільки об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним та Земельним кодексами України, Законом України  від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі − Закон                   № 161-XIV).

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (п. 2 ст. 2 Земельного кодексу України). 

 Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до  Закону України 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст ст. 6, 19, 25 Закону                                  № 161-XIV). 

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 Земельного кодексу України).

До п. 1.1 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, включаються доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті. У разі взяття у оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, без належного оформлення права, суб’єкт господарювання   позбавляється права віднесення продукції, вирощеної на цих землях, до власновирощеної продукції сільськогосподарського товаровиробника. Відповідно до п. 2 ст. 189 Цивільного кодексу України продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, сільськогосподарські товаровиробники для набуття або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи повинні дотримуватись норм діючого законодавства.

Сільськогосподарські товаровиробники до кожної з податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи повинні подати додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1), який є невід’ємною частиною.

Формою Додатку 1 визначено обов’язок сільськогосподарського товаровиробника зазначати дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). А саме:

колонки 3-5 – інформація про документи, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою. Дані повинні збігатися з даними  правовстановлюючих документів на землю;

колонки 6-7 – інформація про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку (дата реєстрації і номер запису про реєстрацію). Дані повинні збігатися з даними із свідоцтва про реєстрацію речових прав;

колонка 8 – кадастровий номер земельної ділянки (19-значний). Дані повинні збігатися з даними правовстановлюючих документів на землю;

колонки 9-10 – інформація про місце розташування земельних ділянок: в колонці 9 зазначається код регіону, в якому знаходиться земельна ділянка, в колонці 10 вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

колонка 11 – площа земельної ділянки. Дані беруть із правовстановлюючих документів або на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення».

Щодо другого питання

Відповідно до п.п. 295.9.1. п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу.

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Кодексу юридичні особи - платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абз. другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 Кодексу;

податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно п. 297.2. ст. 297 Кодексу нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 Кодексу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Додатково повідомляємо, що п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).