Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2021 р. № 2247/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України в межах компетенції розглянула звернення Товариства щодо сплати частини чистого прибутку на державну частку акцій і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У зверненні зазначено, що 50,999 відсотків акцій Товариства належать державі. Згідно з частиною п’ятою ст. 11 Закону України від21вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185) господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів і до1травня року, що настає за звітним, прийняти рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів та сплатити до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у її статутному капіталі. Проте до 1 травня 2021 року загальних зборів акціонерів Товариства не було, відповідно, рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів відсутні.

Відповідно до абзацу восьмого частини п’ятої ст. 11 Закону№ 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. Разом з тим, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.07.2020 № 8-р(I)/2020, абзац восьмий частини п’ятої ст. 11 Закону № 185 визнано таким, що не відповідаєКонституції України (є неконституційним).

Частиною другою ст. 21 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082‑ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон№ 1082) встановлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою ст. 21 Закону № 1082), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права державизатверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 року № 415 (далі – Постанова № 415).

У звʼязкуіз зазначеним вище, заявник просить надати роз’яснення з наступного питання:

В якому розмірі Товариству слід сплатити частину чистого прибутку на державну частку акцій у 2021 році?

Згідно частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок нарахування та сплати частини чистого прибутку (дивідендів) у 2021 році регламентується Законом № 1082 і Постановою № 415.

Відповідно до частини другої ст. 21 Закону№ 1082 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою ст. 21 Закону № 1082), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

На суму несвоєчасно сплачених коштів (частини чистого прибутку) до державного бюджету контролюючими органами нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно (частина третя ст. 21 Закону № 1082).

Абзацом першим п. 1 Постанови № 415затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків,
у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 50 відсотків.

Отже, враховуючи щоТовариствоне прийняло рішення про нарахування дивідендів до 1 травня 2021 року, то нарахування та сплата частини чистого прибутку на державну частку акцій у 2021 році має здійснюватися відповідно до ст. 21 Закону № 1082.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.