Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.06.2021 р. № 2289/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення від …щодо можливості фізичній особі – підприємцю залишатись на спрощеній системі оподаткування у разі продажу, дарування, або передання в оренду права користування земельною ділянкою (емфітевзис) і в межах компетенції повідомляє.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) визначено главою 16¹Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) та главою 34 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) 

Статтею 102¹ ЗКУ визначені підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору міжвласникомземельноїділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦКУ.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість сіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 292.1 ст. 291 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст.  292. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Так, згідно зп.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУплатникамиєдиногоподаткупершої – третьоїгрупи не можуть бути фізичні особи – підприємці, якінадають в орендуземельніділянки, загальнаплощаякихперевищує 0,2 гектара, житловіприміщення та/абоїхчастини, загальнаплощаякихперевищує 400 квадратнихметрів, нежитловіприміщення (споруди, будівлі) та/абоїхчастини, загальнаплощаякихперевищує 900 квадратнихметрів.

Згідно з п.п. 4 п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості щодо обраних фізичною особою – підприємцем видів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 7 п.п.  298.2.3 п. 298.2 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Водночас нормами чинного податковогозаконодавства не передбаченообмеженьщодонадання в оренду, продажу та даруваннявласногонерухомого майна фізичними особами, які не є суб'єктамигосподарювання.

Враховуючи викладене, оскільки договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) укладений між Вами як фізичною особою та власником зазначеної ділянки (фізичною особою), то дохід, отриманий від продажу, дарування або надання в оренду іншій фізичній особі, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, а отже, Ви маєте право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог, визначених главою 1 розділу XIVПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.