Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2021 р. № 2329/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення… щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), єдиного податку та подання звітності за фізичну особу – підприємця до визнання такої особи безвісно відсутньою та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням норм законодавства, яке діяло у 2020 році.

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 3 ст. 43 Цивільного кодексу України порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску,  умови та порядок  нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону 2464 визначено, що єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування,  нараховується на суми, що визначаються таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст.4  Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Загальні правила формування та подання звітності регламентовано Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435).

Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів (абзац перший п. 1 розділу ІІ Порядку № 435).

Отже, нормами Закону № 2464 та Порядку № 435 не визначено осіб, які можуть нести зобов’язання з нарахування та сплати єдиного внеску, а також подання звітності за фізичну особу – підприємця у разі визнання такої особи безвісно відсутньою.

Відповідно до пп. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ, підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою.

Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/абоподатковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разісмертіплатникаподаткуабооголошенняйого судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла абовизнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

Враховуючивикладене, післязакінчення строку прийняттяспадщинигрошові зобов’язанняспадкодавцястаютьгрошовими зобов’язаннями та/абоподатковим боргом спадкоємців, якіприйнялиспадщинупропорційночастці у спадщині на дату їївідкриття.

Водночасповідомляємо, що ПКУ не передбачаєобов’язкуподанняспадкоємцямиподатковоїзвітності у разівизнання безвісно відсутньоюфізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.