Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2017 р. № 1665/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо застосування окремих норм податкового законодавства з питань оподаткування ПДВ господарської операції з придбання у нерезидента програмного забезпечення (далі - ПЗ) для банкоматів та звернення від 04.07.2017 № 02/04/07 аналогічного змісту, надіслане до ДФС листом Міністерства фінансів України від 17.07.2017 № 11310-09-10/19093 (вх. ДФС № 1410/4 від 19.07.2017), і , керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як вказано у зверненні, згідно з умовами контракту з нерезидентом, відповідно до якого нерезидентом мережею інтернет передається ПЗ для банкоматів, покупцю передається виключне право на надання дозволу (продажу) програмного забезпечення третім особам, у тому числі на території України. Копія ліцензії у паперовому вигляді ввозиться автомобільним транспортом для подальшої передачі покупцем третім особам з метою підтвердження походження програмного забезпечення та права на його використання.

Передача майнових прав здійснюється відповідно до ліцензійних договорів. Статтею 1109 ЦКУ визначено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та іншого закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ). Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на територію України та з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Операція з отримання програмної продукції (ПЗ) від нерезидента, а також з подальшого її постачання від резидента резиденту звільняється від оподаткування, як це передбачено п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Зазначене детально роз'яснено в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, яка затверджена наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536.

Водночас підпунктом 196.1.6 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті в грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 статті 14 ПКУ визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, в користування, володіння та/або розпорядження особи;

Таким чином, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (ПЗ) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (ПЗ) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп'ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп'ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо сплати ввізного мита та ПДВ при ввезенні на митну територію України копій ліцензій на ПЗ у паперовому вигляді

Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України (далі -МКУ) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 272 МКУ визначено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Також необхідно зазначити, що у відповідності до Державного класифікатору України „Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності ДК 012-97”, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 02.06.1997 № 324, послуги у зовнішньоекономічній діяльності - це економічні відносини між двома сторонами-резидентами та нерезидентами України.

При цьому зазначеним наказом визначено, що зовнішньоекономічна торгівля послугами відрізняється від торгівлі товарами тим, що останні можуть бути фізично переміщені через кордон, а послуги зовнішньоекономічної діяльності можна порівняти з товаром, який за своєю специфікою не проходить митного контролю і на який не оформлюється митна декларація.

Таким чином, при ввезенні на митну територію України копій ліцензій на ПЗ у паперовому вигляді, які по своїй суті є технічною документацією, ввізне мито та ПДВ не сплачується.