X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2021 р. № 2320/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало про укладання з районною державною адміністрацією у 2016 році договору оренди землі (далі – Договір), згідно з яким йому передано у строкове платне користування 20 нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв). Строк дії Договору 20 (двадцять) років, але земельні ділянки надано в оренду не більше ніж на строк – до дня отримання їх власниками державних актів на право власності або інших правовстановлюючих документів на земельні ділянки. На дату звернення на частину земельних ділянок (паїв) їх власниками оформлено право власності (здійснено державну реєстрацію права приватної власності).

Підприємство просить надати роз’яснення щодо наявності обов’язку обчислення та декларування податкових зобов’язань з орендної плати за нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) за винятком земельних ділянок, що входять до складу Договору, але щодо яких здійснено державну реєстрацію права приватної власності; чи є обов’язковим внесення змін до Договору.

Обсяг та зміст наданої у зверненні інформації про об’єкт земельних відносин (не містить змісту Договору) є недостатнім для з’ясування усіх обставин справи та надання чіткої відповіді.

Водночас ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Оскільки надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок – часток (паїв) у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, то Підприємству необхідно звернутися до відповідної адміністрації, у розпорядженні якої до моменту отримання у власність перебувають нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки – частки (паї), щодо внесення змін до Договору в частині земельних ділянок, що входять до складу Договору, але щодо яких здійснено державну реєстрацію права приватної власності.

При цьому якщо Підприємством не укладено окремий договір оренди землі з новими власниками розпайованих земель, то у нього відсутні підстави для включення земельних ділянок, які не відповідають положенням Договору, до податкової декларації з плати за землю.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).