Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2021 р. № 2347/ІПК/25-01-18-04-01

Головне управління ДПС у Чернігівській області розглянуло звернення щодо можливості надання позики третім особам без отримання ліцензії уповноваженого органу та порядку оподаткування податком на прибуток отриманих відсотків за наданою позикою та віднесенням їх до складу витрат та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Платник просить надати роз’яснення з наступних питань:

Чи потребує операція з надання відсоткової грошової позики, що надається за власний рахунок (без залучення коштів чи інших фінансових активів від інших осіб) отримання ліцензії?

Який порядок оподаткування податком на прибуток отриманих відсотків за наданою позикою?

Чи можна відносити до витрат (перебуваючи на загальній системі оподаткування) сплачені відсотки за користування позикою, що отримана від юридичної особи, яка не є фінансовою установою?

Щодо питання 1.

Підпунктом 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що позика - це грошові кошти, які надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 12.07.2001 N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Надання відсоткової грошової позики за рахунок власних коштів юридичних осіб, визначає Цивільний кодекс України.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 1046, частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду і такої якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Органом, який відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг видає фінансовим установам відповідні дозволи та ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, виступає Національний банк України.

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином надання роз’яснень з питань ліцензування діяльності з надання фінансових послуг, зокрема, операцій з надання відсоткової грошової позики, що надається за власний рахунок, та отримання статусу фінансової установи, не належить до компетенції ДПС.

Щодо питання 2-3.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктами 140.1 – 140.3 статті 140 Кодексу встановлені різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, і стосуються оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами.

Під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (абзац 2 п. 140.1 ст. 140 Кодексу).

Відповідно до п.п. 140.2 ст. 140 Кодексу встановлено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

В той же час, відповідно до п.п. 140.2 ст. 140 Кодексу, проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті.

Нормами Кодексу не встановлено інших різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми отриманих відсотків за наданою позикою чи сплачених відсотків за користування отриманою позикою.

Отже, операції з отриманих відсотків за наданою позикою чи сплачених відсотків за користування отриманою позикою відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Згідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.