Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2021 р. № 2031/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань застосуваннявідповіднихположень міжнароднихдоговорів про уникнення подвійного оподаткування, які є чинними у податкових відносинах між Україною та ОАЕ, Йорданією, Марокко, Єгиптом, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

В зверненні зазначено, що товариство має намір замовити у юридичних осіб, які є нерезидентами ОАЕ, Йорданії, Марокко, Єгипту, послугу по дослідженню кон’юнктури ринку для продукції борошно-круп’яної промисловості та виявлення громадської думки  щодо її споживання в інших країнах  світу. У зв’язку з необхідністю виплати доходу нерезиденту, який є бенефіціарним отримувачем доходу, виникає питання щодо застосування ст. 103 Кодексу та відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

У заявника виникли питання:

1. Чи має діяльність по наданню послуг по дослідженню кон’юнктури ринку ознаку постійного представництва в розумінні Кодексу та чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з вказаними країнами, резидентами яких є виконавці договорів зі строком 18 місяців і загальною тривалістю самої послуги по кожному з таких договорів 30 календарних днів?
2. Чи можна вважати винагороду за надання послуги по дослідженню кон’юнктури ринку продуктів прибутком в розумінні ст. 7 «Прибуток від підприємницької діяльності» міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з країнами ОАЕ, Йорданії, Марокко, Єгипту?
3. Чи є довідка компетентного органу країн нерезидентів про статус нерезидента єдиною підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України при умові, що винагорода є прибутком від підприємницької діяльності в розумінні ст. 7 міжнародних договорів з вказаними країнами?
4. Який державний орган є компетентним органом для видачі довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента для застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування доходів із джерелом їх походження з України?
5. Якщо країною резидентства нерезидента передбачений лише електронний варіант надання довідки, яким чином можна легалізувати її на території України?
6. Яким документом підтверджується, що нерезиденти є бенефіціарними власниками доходу в розумінні п. 103.12 ст. 103 Кодексу?

Порядок та особливості оподаткування податком на прибуток доходів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) визначено відповідними положеннями розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

До питань 1, 2

Оскільки діяльність нерезидентів з дослідження кон’юнктури ринку буде здійснюватися в країнах резиденціях нерезидентів, то питання визначення діяльності з дослідження кон’юнктури ринку як ознаки постійного представництва здійснюється за відповідним міжнародним договором.

Положення Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, ратифікованої19.06.2003, яка є чинною з 09.03.2004 (далі – Угода з ОАЕ); Конвенції між Урядом України і Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал, ратифікованої  03.09.2008, яка є чинною з 23.10.2008 (далі – Конвенція з Йорданією); Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Марокко про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, ратифікованої  18.02.2009, яка є чинною з 30.03.2009 (далі – Конвенція з Марокко); Конвенції між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікованої 17.03.1999, яка є чинною з 27.02.2002 (далі – Конвенція з Єгиптом),застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1) та до існуючих податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств»(ст. 2). Критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення зазначених міжнародних договорів, встановлено ст. 4 (Резидент) кожного з них.

Пунктом 1 ст. 7 (Прибуток від підприємницької діяльності) Угоди з ОАЕ визначено, що «прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва». Аналогічні положення містить ст. 7 Конвенції з Йорданією, Марокко та Єгиптом.

Підстави для визначення діяльності підприємства однієї Договірної Держави в іншій Договірній Державі такою, що утворює «постійне представництво» в цій іншій Державі (постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства) встановлено ст. 5 (Постійне представництво) Угоди з ОАЕ і Конвенцій з Йорданією, Марокко та  Єгиптом.

При цьому слід враховувати, що у розумінні кожного із вказаних міжнародних договорів термін «підприємство Договірної Держави» означає підприємство, що керується резидентом Договірної Держави (п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Угоди з ОАЕ  і Конвенцій з Йорданією, Марокко та Єгиптом).

Таким чином, з урахуванням зазначеного, прибуток (доходи) підприємства – резидента ОАЕ, Йорданії, Марокко чи Єгипту від  підприємницької діяльності, отриманий з українських джерел, підлягає оподаткуванню тільки у цих країнах за умови, що це підприємство не здійснює таку діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво.

До питань 3, 4, 5

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Зокрема, відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Зазначимо, що положення порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, крім форми зазначеної довідки, не містить інших застережень, зокрема щодо способу видачі цієї довідки компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України.

Положеннями п. 1 ст. 3 Угоди з ОАЕ  та Конвенцій з Йорданією, Марокко і Єгиптом визначено, зокрема, термін «компетентний орган», який для цілей застосування цих міжнародних договорів означає відповідно: в ОАЕ – Міністерство фінансів і промисловості або його повноважного представника; в Йорданії, Марокко, Єгипті – Міністра фінансів або його повноважного представника.

Таким чином, згідно з порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, довідка (або її нотаріально засвідчена копія), видана компетентним органом ОАЕ,Йорданії, Марокко та Єгипту (за формою та у спосіб, встановленими законодавством кожної з цих країн), має відповідати зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу вимогам щодо легалізації та перекладу на українську мову офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, у порядку, встановленому законодавством України.

Слід зазначити, що питання, які стосуються засвідченняіноземних офіційних документів, зокрема необхідності та особливостей проведення щодо таких документів процедур легалізації, не належить до повноважень ДПС і відносяться до компетенції Міністерства закордонних справ та Міністерства юстиції України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).