X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.06.2021 р. № 2482/ІПК/26-15-04-05-18

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення щодо порядку визначення доходу платника єдиного податку, керуючись ст. 52  Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство, яке є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків доходу, планує укласти договір комісії, на підставі якого виступатиме комісіонером, який за комісійну винагороду укладатиме договори з третіми особами від власного імені та за рахунок комітента. Товариство зацікавлене у з’ясуванні питань: коли виникає дохід у комісіонера, якщо у разі порушення комітентом умов договору, завдаток, отриманий в рахунок вартості укладених договорів з третіми особами, залишається у комісіонера та чи потрібно включати до доходу суму завдатку, якщо такий завдаток не включає забезпечення в рахунок комісійної винагороди комісіонера та буде повернутий внаслідок розірвання договору комісії в наступному звітному періоді, який складає 365 днів.

Товариством не надано проект договору.

Згідно з п. п. 2 п. 292.1 ст.292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

У разі надання послуг, виконання робіт, зокрема за договорами комісії, доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (п. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Відповідно до п. 4 ст. 1013 ЦКУ, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п.п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (п.п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі – НП(С)БО №15).

Пунктом 6.2 НП(С)БО №15 передбачено, що не визнаються доходами суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.  Отже, фактично дохід у комісіонера визнаватиметься тільки на суму комісійної винагороди, що підтверджується первинними документами (акт, звіт комісіонера тощо).

Поряд з цим слід зазначити, що податкові взаємовідносини, зазначені у зверненні, потребують аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет звернення більш детально, пропонуємо для отримання роз’яснення з порушеного питання Товариству або його уповноваженому представнику звернутися до територіального органу ДПС з наданням усіх копій документів у порядку, встановленому законодавством.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).