Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2021 р. № 2503/ІПК/99-00-07-07-02-06

Державна податкова служба України розглянула запит товариства на отримання індивідуальної податкової консультації стосовно припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомиланаступне.

Згідно зі статтями 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 601 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачена можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Також, згідно зі статтею 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Водночас зазначаємо, що статтею 387 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Вимога щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами діяла до 20 червня 2019 року.

При цьому, по здійснених операціях до зазначеної дати уповноважені банки не могли знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів.

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно – правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до Закону № 2473 є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина 4 статті 11 Закону № 2473).

Відповідно до підпункту 14 частини 1 статті 1 та частини 7 статті 11 Закону № 2473 агенти валютного нагляду – уповноважені установи, а саме:банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку, які отримали ліцензію НБУ. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється НБУ.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України" і статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", Правлінням НБУ постановою від 02 січня 2019 року № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція).

Так, Інструкція встановлює, зокрема, порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі – граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків.

Підстави для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків визначено пунктами 9 та 10 розділу III Інструкції.

Зокрема, підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції передбачено можливість припинення зобов'язань за операціями з експорту та імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності наступних умов: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Суб'єкти валютних операцій - резиденти зобов'язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції (частина 2 статті 10 Закону № 2473).

Водночас, агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб'єктів валютних операцій документи, пов'язані із здійсненням валютних операцій, а суб'єкти валютних операцій зобов'язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк (частина 8 статті 11 Закону № 2473).

Таким чином, агентом валютного нагляду опрацьовується відповідний пакет документів, що стосуються операцій припинення зобов'язань за операціями з експорту та імпорту товарів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та за результатами приймається рішення їх правомірності та відповідності чинному законодавству.

У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб'єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ(частина 11 статті 11 Закону № 2473).

Разом з тим наголошено, що кожен конкретний випадок розрахунків між резидентами і нерезидентами за експортно-імпортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу, в яких проведені зовнішньоекономічні операції, зазначені у запиті товариства.

Враховуючи викладене та з метою отримання більш конкретної відповіді,рекомендовано звернутись до уповноваженої банківської установи та/або до ГУ ДПС вобласті (за місцем обліку), з обов’язковим наданням документів, що стосуються викладеної у запитіситуації.

Згідно із пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.