Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2021 р. № 2505/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
ТОВ «ФАБРИКА  ВОДИ» (далі - Товариство) від 28.01.2021№ 28/01/2021-01 (вх. ДПС№ 614/ІПК/6від 10.02.2021) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно з зверненням Товариство планує здійснювати продаж товаруза договором на умовах передоплати та післяплати на вибір споживачів (клієнтів) і просить надати відповідь на наступні питання.

Чи зобов’язане Товариство застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО), якщо оплата здійснюється клієнтом з використанням електронного платіжного засобу(далі – ЕПЗ) на умовах передоплати(питання 1)?

Чи обов’язково надавачам платіжних сервісів wayforpay та i-pay застосовувати РРО та/або ПРРО та видавати споживачам розрахункові документи (питання 2)?

Яким чином потрібно здійснювати формування розрахункового документу (паперових та електронних), якщо оплата за товари надходить від платіжних сервісів wayforpay та i-payдо Товариства однієюсумою за весь товар, що був оплачений клієнтами за попередній день, та чи потрібно формувати по кожному клієнту окремо (питання 3)?

Чи зобов’язане Товариство застосовувати РРО та/або ПРРО у разі приймання оплати, з використанням клієнтами ЕПЗ або готівковими коштами, під час отримання товару, на відділеннях операторів поштового зв’язку або службкур’єрської доставки (питання 4)?

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо товар оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок товариства будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020
№ 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання ЕПЗ, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.

Враховуючи викладене, у відповідь на питання 1, зазначаємо, що якщо споживач (клієнт) замовив товар на веб-сайті Товариства через мережу Інтернет, та здійснив передоплату через сервіси переказу коштів wayforpayі             i-pay з використанням ЕПЗ, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується суб’єктом господарювання безпосередньо при отриманні підтвердження сплати за товар (послугу), у безготівковій формі. У касовому чеку зазначається форма оплати за товар (послугу), наприклад «БЕЗГОТІВКА», «ПЕРЕДОПЛАТА», тощо, а РРО та/або ПРРО  застосовується на підставі виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку.

Разом з тим, якщо розрахунок здійснено через банківські системи обслуговування, а за умови оплати за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, є аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.

У відповідь на питання 2 повідомляємо.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРОабо через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.

Звертаємо увагу, що платіжні сервіси wayforpay і i-payфактично розміщує інформацію для покупців, щодо реквізитів запропонованого продавцем способу оплати із використанням ЕПЗ в межах сайту Інтернет-магазину продавця. Не приймають кошти та не здійснюють їх переказ, тому обов’язку застосування РРО та/або ПРРО на платіжні сервіси не розповсюджуються.

Використання платіжних сервісів wayforpay і i-pay є аналогією застосування POS-терміналів в приміщеннях господарських одиниць та фізичного приймання ЕПЗ продавцями.

Наголошуємо, що для переказу коштів застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, відповідно до вимог Закону № 265. Оскільки така операцій є розрахунковою у розумінні Закону№ 265 та потребує фіскалізації.

Щодо питання 3наведеному у запиті повідомляємо.

Питання діяльності платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначені та регулюються Постановою правління Національного банку України від 05.11.2014№ 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».

Отже, можливість ідентифікації оплатздійснених за допомогою платіжного сервісу має забезпечуватись фінансовим партнером (посередником в контексті звернення), який фактично розміщує інформацію про перекази на рахунки Товариства, методом надання такому платнику персоналізованої виписки згідно договору між вашим Товариством та екваєром посередником з відображенням кожного споживача, якііз застосуванням ЕПЗ здійснили оплату за товар через платіжний сервіс.

Таким чином, є не зрозумілою ситуація щодо необхідності ідентифікації Вами надходжень та їх розподіл, за умови, що саме Ви, як продавець, самостійно зазначили на сайті Інтернет-магазину можливі способи оплати та їх варіанти, що доступні споживачу.

Визначення джерела надходження коштів є обов’язком ведення господарської діяльності самим платника податків, який попередньо сам визначив можливості способу оплати товарів, та має замовити персоніфіковану виписку про рух коштів на його рахунках у фінансових  партнерів (посередників в контексті звернення).    

Отже, розрахунковий документ,на РРО та/або ПРРО, формується Товариством по кожному клієнту окремо в хронологічному порядку надходження коштів від них відповідно інформації отриманої від фінансового партнера.

З урахуванням наведеного Вами прикладу і у відповідь на питання 4 зазначаємо.

Якщо доставка товару за умовами післяплати здійснюється поштовим оператором або служб кур’єрської доставки («Укрпоштою», «Новою Поштою») згідно з умовами укладеного між вами договору, а покупець (споживач) вносить кошти (готівкою або із застосуванням ЕПЗ) для перерахування на банківський рахунок покупця,  в момент отримання товару у відділені поштового оператора, чек РРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видати служба доставки («Укрпошта» або «Нова Пошта» в контексті звернення).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.