Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2021 р. № 2198/ІПК/99-00-04-03-03-06

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо дій арбітражного керуючого підприємства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що працівникам підприємства, які з серпня місяця 2018 року знаходяться у відпустці за свій рахунок, з листопаду 2017 року по квітень 2018 року не сплачена заробітна плата.

У період з травня 2016 року по листопад 2017 року заробітна плата виплачувалась, при цьому звітність до органів ДПС не подавалась.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань послідовності та механізму дій керуючого санацією юридичної особи для подачі звітності до органів ДПС.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КпПБ).

Відповідно до ст. 1 КпПБ керуючий санацією – це арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених КпПБ – керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

Згідно із п. 1 ст. 50 КпПБ  господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому КпПБ, з числа арбітражних керуючих.

Статтею 51 КпПБ передбачено затвердження плану санації боржника.

План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Крім того, план санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

При цьому арбітражні керуючі ведуть і подають статистичну звітність, оперативну звітність та інформацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства (ст. 31 КпПБ).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 наказу  Міністерства юстиції України від 18.01.2013 № 129/5 «Про деякі питання ведення і подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність» арбітражний керуючий у разі його призначення розпорядником майна (у випадку тимчасового покладення на розпорядника майна повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника), керуючим санацією або ліквідатором на основі даних бухгалтерського обліку підприємства-боржника складає фінансову, податкову та статистичну звітність, звітність щодо страхових внесків у порядку та строки, встановлені законодавством України.

        Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ.

        Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язані:

        своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

        подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів Українивід 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України  від 15.12.2020 № 773).

        Відповідно до п. 5 розділу V Порядку Розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

        Враховуючи зазначене, у разі якщо Вам за період з 01.05.2016 року по листопад 2017 року нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, то керуючий санацією може подати уточнюючий податковий розрахунок (додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору») до розрахунку, в якому відобразити суми нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 передбачено, зокрема, подання звітності у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

        Розділом V Порядку встановленопорядок проведення коригувань.

        Так, відповідно до п.п. 9 п. 9 розділуV Порядку,якщоплатникомєдиноговнеску не подававсяРозрахунок за попереднійзвітний (податковий) період, такийплатникподатківзобов'язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, щодіє на день подання такого розрахунку.

        При цьому, якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, заякі не було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, то формується «Звітний» Розрахунок.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.