Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.06.2021 р. № 2276/ІПК/26-15-24-19-12

Головне управління ДПС у м. Києві  відповідно до статті 52 Податкового кодексу України  від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі  змінами та доповненнями (далі – Кодекс) розглянуло Ваше звернення про  надання індивідуальної податкової консультації, яке надійшло через електронний кабінет платника податків, щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи (не платник податку на додану вартість) та обрав види господарської діяльності відповідно до КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», 47.25 «Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах», 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», 56.30 « Обслуговування напоями».

Платник єдиного податку має мету здійснювати  діяльність з роздрібного продажу пива, сидру, пері та столових вин. Для здійснення зазначеної діяльності платник податків отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) та ліцензію на право роздрібної торгівлі сидром та пері.

У своєму зверненні платник податків  просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості здійснення фізичною особою – підприємцем –  платником єдиного податку третьої групи  імпорту пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин для подальшого роздрібного продажу зазначених імпортованих товарів на території України.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України   підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено  главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»  розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Кодексу фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим у главі 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

 До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, діяльність з виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (підпункт 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено статтею 215 Кодексу.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема  алкогольні напої та пиво (крім квасу "живого" бродіння).

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів –  це, зокрема, продаж пива, алкогольних напоїв  безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону  України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зі змінами та доповненнями  (далі – Закон № 481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння», 2208 згідно УКТ ЗЕД, до яких, зокрема,  відносяться пиво із солоду  (код згідно з УКТ ЗЕД 2203), вина (код згідно з УКТ ЗЕД 2204), сидр і перрі (без додання спирту) (код згідно з УКТ ЗЕД 2206).

Відповідно до статті 15  Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема,  алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

         Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, здійснюється відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959).

Відповідно до статті 1 Закону № 959 зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили (стаття 4 Закону № 959).

Імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (стаття 1 Закону № 959). 

Отже, діяльність з роздрібного продажу товарів  на території України та зовнішньоекономічна діяльність з імпорту товарів є різними видами господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема третьої групи, мають право здійснювати  діяльність з роздрібного продажу пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин на території України. Разом з тим, такі платники податків не мають права здійснювати діяльність з  імпорту підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.