Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.06.2021 р. № 2287/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду власного нерухомого майна (нежитлового приміщення) і у межах компетенції повідомляє.

Фізична особа у своєму зверненні повідомила, що згідно з нотаріально посвідченим договором оренди, надала юридичній особі в оренду нежитлове приміщення для функціонування в ньому магазину з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів. При цьому відповідно до частини першої ст. 796 Цивільного кодексу України орендар користується також земельною ділянкою під цією нежитловою будівлею, яка на підставі РішенняХарківської міської ради надана фізичній особі (орендодавцю) в оренду. На теперішній час юридична особа має заборгованість по договору оренди нежитлового приміщення.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо виникнення податкових наслідків для платника податків у наведеній ситуації.

Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУплатникомподаткуна доходи фізичнихосіб є фізична особа –резидент, яка отримує доходи з джерелаїхпоходження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм)визначено п. 170.1 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.1.2 якого податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Відповідно до пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені, зокрема у п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ).

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб, військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів та платники єдиного внеску зобов'язаніподавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку –фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду (п.п. «б» п.п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

З огляду на зазначене, при виплаті фізичній особі доходу від надання в оренду нежитлового приміщення та/або у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат такого платника, такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа повинно виконати усі функції податкового агента, передбачені нормами ПКУ.

Крім того Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 179.2 ст. 179  ПКУ  обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходивиключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом.

Стосовно питання яка особа відповідальна за здійснення розрахунків за надане в оренду нерухоме майно

Згідно з частиною четвертою ст. 8 розділу ІІІ Закону України від 16 листопада 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина третя ст. 8 Закону № 996).

Щодо питання, яка особа є бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи

Частинами першою, другою ст. 11 Закону України від  2 жовтня 1992 року

№ 2657-XII «Про інформацію»(далі – Закон № 2657) передбачено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Відповідно до частини другої ст. 21 Закону № 2657 інформація про фізичну особу є конфіденційною та може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.