Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо виникнення податкових зобов’язань в результаті повернення позичених фізичною особою коштів та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що надав строкову безвідсоткову позику у валюті без укладання письмових договорів. Наразі боржник, який постійно проживає за межами України, планує повернути позичені кошти шляхом зарахування на банківські рахунки. В зв’язку з цим, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо виникнення податкових зобов’язань внаслідок такого зарахування повернених коштів, а також обов’язку щодо подання звітності до податкових органів.
Також платник просить надати роз’яснення щодо необхідності укладення з фізичною особою додаткових договорів на підтвердження раніше досягнутих домовленостей.
Щодо виникнення податкових зобов’язань внаслідок зарахування повернених коштів повідомляємо
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються ПКУ, відповідно до якого позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, кошти, надані фізичною особою іншій фізичній особі, за договором позики у розумінні ПКУ не є позикою, оскільки її можуть надавати тільки фінансові установи (резиденти).
Водночас, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що фінансова допомога - це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує, доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Крім того, п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Порядок оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ, п.п. 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс., об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 1підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Враховуючи викладене, на підставі п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому на підставі укладеного договору протягом дії такого договору.
Водночас, при отриманні фізичною особою - резидентом доходу з джерел за межами України, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Щодо подання звітності до податкових органів
Згідно зп.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IVПКУ таке подання є обов'язковим.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлено нормами ст. 179 ПКУ.
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПКУ платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Щодо необхідності укладення з фізичною особою додаткових договорів на підтвердження раніше досягнутих домовленостей
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 191.1 ст. 191 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Питання оформлення договірних відносин між суб'єктами господарювання та укладення відповідних договорів регулюються нормами цивільного законодавства та не належать до компетенції ДПС.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |