Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2021 р. № 2117/ІПК/99-00-04-03-03-06

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем, яка здійснює діяльність з надання в оренду нерухомого майна і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування 3 групи, основним видом діяльності є надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На даний час здійснює діяльність з надання в оренду нежитлових приміщень. Крім того має у власності земельну ділянку загальною площею 2,0 газ цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва та селянського господарства. Як фізична особа планує надавати земельну ділянку в оренду юридичні особі – платнику єдиного податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи.

У зв’язку з зазначеним платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питанняправомірностізастосуванняспрощеноїсистемиоподаткування та можливості надання в оренду земельної ділянки площею 2,0 га як фізичною особою –  не суб’єктом підприємницької діяльності.

Крім того, платник податків просить надати роз’яснення з питання які обов’язки виникають у фізичної особи при наданні в оренду земельної ділянки платнику єдиного податку четвертої групи та чи буде податковим агентом юридична особа при сплаті податків, у тому числі земельного податку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Так, відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку першої – третьої групи не можуть бути фізичні особи –підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

Враховуючи викладене, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п. 291.5.3
п. 291.5 ст. 291 Кодексу, то така фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, у разі надання в оренду частини нерухомого майна як фізичною особою – підприємцем, а іншої частини нерухомого майна як фізичною особою – не суб'єктом господарювання,то така фізична особа не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа– підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб'єкт господарювання.

 

Щодо питання 2

У разі якщо відповідно до  договору оренди орендодавцем майна виступає фізична особа (не суб’єкт підприємницької діяльності), а орендатором є юридична особа, яка сплачує фізичній особі оренду плату, то порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від надання нерухомості в оренду, визначається за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Згідно з підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу ІV  Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (фізичної особи) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (п.п. 170.1.1                 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу доходи, зазначені, зокрема у п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відс., визначеною                      п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Також, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб, військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Отже, при здійсненні фізичною особою  (не суб’єктом господарської діяльності) операції з надання власного нерухомого майна (земельної ділянки)  в оренду юридичній особі, юридична особа як податковий агент при виплаті фізичній особі доходу включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та здійснює нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Водночас повідомляємо, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України,а справляння плати за землю Кодексом.       Підпунктом 14.1.147 ст. 14 Кодексу встановлено, що плата за землю –це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України).

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).

Статтею 270 Кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Кодексу від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки, яка належить до пільгових категорій (надання в орендуземельної ділянки платнику єдиного податку четвертої групи), звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документом, що посвідчують її право на пільгу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.