Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.05.2021 р. № 2151/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула звернення щодо утримання податку на доходи нерезидента-юридичної особи у разі виплати доходу з джерелом походження з України у вигляді дивідендів, якщо нерезидент-юридична особа відступає право вимоги отримання дивідендів на користь резидента-фізичної особи та на користь нерезидента-фізичної особи та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є платником єдиного податку четвертої групи. Загальними зборами учасників юридичної особи прийнято рішення про нарахування та виплату дивідендів у грошовій формі на користь учасників. Учасниками є юридична особа – нерезидент, фізична особа – резидент та фізична особа – нерезидент. Учасник юридична особа – нерезидент відступає право вимоги отримання дивідендів на користь фізичної особи – резидента та фізичної особи – нерезидента.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи утримує юридична особа податок на доходи нерезидента – юридичної особи у разі виплати доходу з джерелом походження з України у вигляді дивідендів, якщо нерезидент – юридична особа відступає право вимоги отримання дивідендів на користь фізичної особи – резидента та фізичної особи – нерезидента?
2. Чи виникає зобов’язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у разі виплати доходу фізичним особам, чи є податковим агентом юридична особа – платник податків в даному випадку?

 

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 512, ст. 514 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним з принципів підготовки фінансової звітності відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 є превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

За своєю економічною суттю, перерахування грошових коштів на користь резидента (нового кредитора) є виплатоюприбутку у вигляді дивідендів на користь засновника-нерезидента (перший кредитор) за результатами фінансово-господарськоїдіяльностітовариства.

Згідно з п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ – доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами зокрема є дивіденди, які сплачуються резидентом.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на територіїУкраїни) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крімд оходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорівУкраїни з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податкузгідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, щомає право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.141 ПКУ резидент, що здійснює перерахування грошових коштів за договором про відступлення права вимоги на користь резидента (нового кредитора), які за своєю економічною суттю є виплатою доходу з джерелом його походження з України у вигляді дивідендів на користь нерезидентів – засновників, утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відс. їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Разом з цим повідомляємо, що для надання повної відповіді на поставлене у зверненні питання не вистачає необхідної інформації, зокрема щодо договірних умов та обставин здійснення відповідної операції з відступлення права вимоги дивідендів на користь резидента (нового кредитора).

Щодо питання 2

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.5.4 якого доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 та п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків –  для пасивнихдоходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку  5 відсотків.

Згідно з п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 9 відсотків.

Крім того, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п. п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п. п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих фізичним особам – резиденту та нерезиденту суб’єктом господарювання – платником єдиного податку, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Водночас відповідно до ст. 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.